05.08.2026
Справа №607/1232/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.
з участю: ОСОБА_1 ,
адвоката Сумцової О.В., Іманової О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні дітей,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сумцова О.В., звернувся до суду із заявою у порядку окремого провадження, у якій просить встановити факт перебування на його утриманні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування вимог заявник вказав, що починаючи з 2018 року проживав однією сім`ю з ОСОБА_7 06.08.2025 року між ними було зареєстровано шлюб. Разом з ним проживають та перебувають на його повному утриманні троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_9 та діди ОСОБА_10 , ОСОБА_11 померли. Баби ОСОБА_3 , 1952 року народження, та ОСОБА_12 , 1944 року народження, є пенсіонерами та мають хронічні захворювання. Запис про батька ОСОБА_5 здійснений згідно вимог ст. 135 СК України.
Його дружина та мати дітей ОСОБА_2 на даний час не працює, займається вихованням дітей. Він офіційно працевлаштований, проходить військову службу, отримує грошове забезпечення, яке є єдиним джерелом існування сім`ї. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
До військової служби він працював таксистом, сезонно в сільському господарства та його середньомісячний дохід складав 50 000 тис.грн.
Встановлення даного факту необхідно йому для реалізації права на звільнення з військової служби на підставі підпункту г) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з утриманням трьох неповнолітніх дітей. 12 грудня 2025 року він звернувся до командування військової частини з рапортом, проте отримав висновок про відмову, через відсутність доказів утримання, а саме рішення про встановлення факту перебування дітей на утриманні військовослужбовця.
Заявник вказав, що він є відповідальним батьком для всіх дітей, утримує та опікується ними, а тому змушений звернутись до суду для підтвердження даного факту. Посилаючись на наведене, просить задовольнити заяву.
Ухвалою суду від 04 червня 2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі заінтересованих осіб: дружину заявника ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, бабу ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
У судовому засіданні заявник та його представник підтримали подану заяву. Заперечили щодо залишення її без розгляду, у зв`язку із спором про право.
ОСОБА_2 не заперечила щодо задоволення заяви.
Представник ВЧ НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, а також письмові пояснення. Вказав, що у розпорядженні ВЧ відсутні докази, як на підтвердження факту, який просить встановити заявник, так і на його спростування. Із поданих на адресу командира ВЧ документів, доданих до рапорту, встановлено відсутність підстав для подання їх вищому командуванню для звільнення з військової служби на підставі вимог підпункту г) п. 2 ч. 4 абз. 5 п. 3 ч. 12 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу». До рапорту не додано документів, які свідчать про відсутність всіх перелічених у ст. 268 Сімейного Кодексу України родичів або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати належне утримання.
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про відкладення розгляду справи та письмові пояснення.
У письмових пояснення зазначив, що метою встановлення даного факту є реалізація права на звільнення з військової служби на підставі вимог підпункту г п. 2 ч. 4 абз. 5 п. 3 ч. 12 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Заявник отримав правовий висновок про відмову, однай такий висновок не оскаржений до окружного адміністративного суду. Заявник вказує, що утримує дружину та дітей, перебуває на військовій службі. Однак хоче звільнитись із військової служби саме з підстав перебування на його утриманні трьох дітей та дружини. Відтак, не зрозуміло, в який спосіб заявник буде утримувати дітей та дружину у випадку звільнення з військової служби. У заяві відсутні докази спільного проживання заявника та дружини. Крім того, орган опіки та піклування надав висновок про недоцільність усиновлення заявником ОСОБА_13 та ОСОБА_5 .
Посилаючись на наведене, вважає вимоги заяви безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Інші учасники в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.
Суд, оглянувши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Згідно з вимогами частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У даній справі заявник просить встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлено, що батьками ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.08.2009 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24.07.2014 року.
З витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 14.08.2025 року за № 0[телефон приховано] слідує, що матір`ю ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_7 . Відомості про батька записані згідно вимог ч. 1 ст. 135 СК України.
Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим повторно від 16.09.2025 року.
06 серпня 2025 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 06 серпня 2025 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_17 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану від 04.10.2025 року встановлено, що 01 жовтня 2025 року внесено зміни в актовий запис про народження ОСОБА_14 та змінено прізвище дитини та батьків - на « ОСОБА_17 » у відповідних відмінках. Підстава - актовий запис про шлюб та заява про зміну прізвища.
Встановлено, що заявник перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 21.06.2025 року.
Заявлені вимоги, пов`язані із доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу від якого залежить виникнення у нього права на звільнення з військової служби на підставі вимог підпункту г) п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме перебування на його утримання трьох дітей віком до 18 років.
Згідно з вимогами підпункту г) п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову сліжбу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з вимогами ч. 12 даної статті, під час дії воєнного стану, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, у тому числі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).
У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У статті 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.
За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до вимог статей 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з вимогами частини першої статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Відповідно до вимог ч.1 статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Водночас, у частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).
Разом із тим, для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне, зокрема, існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав батьків обмежується / припиняється або встановлення того, що останні не надають дитині належного утримання.
При цьому, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.
У даній справі заявник просить встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, матір`ю яких є дружина заявника ОСОБА_2 , проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для останньої, як матері дитини.
Водночас, слід ураховувати, що доведення факту утримання дитини вітчимом пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько пасинка не виконують своїх батьківських обов`язків, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання батьками своїх батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси цих осіб, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Окрім того, метою встановлення даного факту є реалізація права заявника як військовослужбовця на звільнення з військової служби на підставі вимог підпункту г) п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років, що підтвердив в судовому засідання сам заявник.
Щодо звільнення з військової служби, у зв`язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років, заявник звертався до командування ВЧ НОМЕР_1 та отримав правовий висновок про відмову (а.с. 76,77).
Крім того, з висновку органу опіки та піклування Тернопільської міської ради від 21.11.2025 року слідує, що орган опіки та піклування вважає за недоцільне усиновлення заявником дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_5 .
З огляду на зазначене встановлено, що у даній справі є спір про право, зокрема спір щодо участі батьків у матеріальному забезпеченні (утриманню) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманню, та щодо права на звільнення з військової служби у зв`язку з перебування на утриманні трьох дітей, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
У частині шостій статті 294 ЦПК України встановлено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
За установлених у цій справі конкретних обставин, факт перебування на утриманні заявника трьох неповнолітніх дітей, не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей, слід залишити без розгляду.
Вказане узгоджується із висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 та у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року у справі № 333/7023/23, від 04 грудня 2024 року у справі № 551/812/23, від 30 липня 2025 у справі №670/373/24.
Керуючись ст.ст. 315, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд.-
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_18 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на утриманні дітей, залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику право звернутись до суду із тими ж вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена 07 серпня 2026 року.
Головуюча суддя І.М. Черніцька