У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.06.2026 Справа №607/13958/26 Провадження №2-аз/607/49/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Сабатюк Н.П. про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №R579627 від 13.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
24.06.2026 через підсистему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Н.П., звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Одночасно з пред`явленням позову представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 звертати до примусового виконання до органів Державної виконавчої служби постанову №R579627 від 13.06.2026 стосовно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження даної постанови.
Вказані позовна заява та заява про забезпечення позову зареєстровані через канцелярію суду 25.06.2026.
Ухвалою суду від 26.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Н.П. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №R579627 від 13.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишено без руху.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, відтак існує реальна можливість пред`явлення її до виконання, відкриття виконавчого провадження та здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання постанови. Пред`явлення до виконання оскаржуваної постанови до органів виконавчої служби матиме негативний вплив на майновий стан позивача, таким чином, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді блокування рахунків, внесення до Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Суд встановив, що згідно постанови №R579627 від 13.06.2026, винесеної т.в.о. начальника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Відповідно до частини першої статті 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Відповідно до статті 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Отже, КУпАП прямо передбачає, що оскарження постанови виключає можливість її примусового виконання до моменту набрання законної сили відповідним рішенням.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із наведеного вбачається, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 25.06.2020 у справі №520/1545/19, від 01.10.2019 у справі № 420/912/19, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: - обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або - очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Отже, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також, вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Суд встановив, що на час звернення позивача до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення оскаржувана постанова не набрала законної сили.
Водночас, положеннями статті 299 КУпАП передбачено, що при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Враховуючи те, що нормами КУпАП прямо передбачено те, що оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення виключає можливість її примусового виконання до моменту набрання законної сили відповідним рішенням, тому відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся позивач.
Окрім того, позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів. Так само позивач не вказав, в чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому та не надав доказів на підтвердження цього.
При цьому сам факт звернення позивача до суду з даним позовом не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Наявність ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що надані докази та доводи позивача не свідчать про наявність підстав для забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сабатюк Наталія Петрівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №R579627 від 13.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.П. Гуменний