Провадження № 2-з/679/7/2026
Справа № 679/1215/26
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
07 серпня 2026 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарник Б.І., розглянувши заяву адвоката Бойка Валерія Федоровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
07 серпня 2026 року ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
У обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що готується позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спірного майна об`єктом спільної сумісної власності, його поділ та витребування з чужого незаконного володіння.
Зазначає, що предметом спору є побутова техніка та меблі, які були набуті за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 10.02.2024 до 09.01.2026.
Вважає, що ОСОБА_4 , яка є сестрою ОСОБА_3 , який зник безвісти під час проходження військової служби, скориставшись його відсутністю, заволоділа ключами від квартири за адресою: АДРЕСА_1 , де фізично знаходиться все спільне набуте майно заявниці та ОСОБА_3 . Вказує, що відповідачка повністю заблокувала доступ до вказаного житла та речей, на дзвінки не відповідає, уникає спілкування, а саму квартиру разом із побутовою технікою та меблями здано в оренду третім особам.
Посилаючись на існування реальної загрози пошкодження, приховування, вивезення чи відчуження спірного майна до вирішення спору по суті, просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони відповідачці й іншим особам розпоряджатися ним до набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, представник заявниці просить накласти арешт на майно, що є предметом спору та перебуває в житловому приміщенні, а саме на: - чайник електричний марки Liberton, вартістю 700 грн; - мікрохвильову піч марки Samsung, вартістю 5000 грн.; - смарт-телевізор марки Xiaomi, вартістю 12000 грн.; - диван розкладний, вартістю 19 000 грн.; - шафу-купе, вартістю 4000 грн.; - фен для сушіння волосся марки Philips, вартістю 1000 грн.; - вентилятор марки Rotex, вартістю 700 грн.; - індукційну плиту на дві конфорки марки Liberton, вартістю 2500 грн.; - машинку пральну марки Bosch, вартістю 10000 грн.; - робочий стіл з полицями, вартістю 1899 грн.; - кавоварку марки Gorenje, вартістю 4566 грн.; - комод, вартістю 2735 грн.
Також просить заборонити відповідачці та будь-яким іншим третім особам (в тому числі орендарям наймачам житла) користуватися, переміщувати, відчужувати (продавати, дарувати), передавати в заставу або в інший спосіб розпоряджатися вищевказаним майном до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Вивчивши заяву про забезпечення позову з доданими до неї матеріалами, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України, передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя повинен встановити наявність спору між сторонами, реальної загрози утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду, а також перевірити співмірність обраного заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Разом із тим до заяви не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що перелічене у заяві майно належить сторонам спору, було набуте ними під час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу або є об`єктом їхньої спільної сумісної власності.
Також матеріали заяви не містять належних доказів того, що зазначене майно перебуває саме за адресою, вказаною представником заявниці. Доводи щодо передачі квартири в оренду третім особам, обмеження доступу заявниці до житла, а також існування ризику відчуження, приховування чи знищення спірного майна документально не підтверджені.
Таким чином, твердження представника заявниці про наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду не підтверджені належними й допустимими доказами.
За таких обставин суддя доходить висновку, що заявником не доведено наявності передбачених статтями 149-150 ЦПК України підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.76-81, 149-153, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката Бойка Валерія Федоровича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Базарник Б.І.