ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/5024/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Гайдашук Каріна Валентинівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з непридатністю до військової служби, згідно постанови військово-лікарської комісії від 28.03.2018; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з непридатністю до військової служби, згідно постанови військово-лікарської комісії від 28.03.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_4 та у 2018 році його було виключено з обліку у зв`язку з непридатністю на підставі постанови військово-лікарської комісії.
В подальшому, у березні 2026 року позивач виявив, що у мобільному додатку «Резерв+» містяться відомості про перебування на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаного, що не відповідає фактичному статусу.
На адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 адвокатом в інтересах позивача був направлений адвокатський запит з метою отримання інформації про законні підстави внесення змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про перебування ОСОБА_1 , на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаного попри виключення особи з обліку як непридатного за станом здоров`я у 2018 році.
П`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 09.04.2026 № 583 повідомив, що позивач поновлений на військовому обліку 11.03.2026 згідно з розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 1195/2109 від 04.03.2026. Підставою для поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку є результат проведеної перевірки анонсованої за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 для встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби.
Зазначено, що позивач був виключений з військового обліку на підставі графи ІІ (як військовозобов`язаний). Однак, під час воєнного стану позивач не проходив медичний огляд і рішення про непридатність не затверджене 16 Регіональною військово-лікарською комісією. Жодних медичних документів (окрім запису в книзі протоколів засідань позаштатної військово-лікарської комісії), які б підтверджували наявність захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби у територіальному центрі не зберігається. Крім того, відсутня інформація про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності в засобах Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Наведені вище факти свідчать про те, що внесення відомостей до Реєстру про виключення ОСОБА_1 здійснено без достатніх на те підстав.
Також позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_6 була направлена заява з вимогою «внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби ОСОБА_1 з виключенням його з військового обліку, згідно з постановою військово-лікарської комісії від 28.03.2018.
Відповідач листом від 10.04.2026 № 591, з посиланням на ідентичні вищезазначеним мотиви, запропоновано сформувати направлення та пройти медичний огляд як військовозобов`язаному в період дії воєнного стану згідно норм чинного законодавства, а відомості про виключення з обліку до реєстру внесені не були.
Уважає, що ІНФОРМАЦІЯ_8 , як структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 було допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, чим порушено права позивача, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-8).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 24).
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 у своєму відзиві від 08.05.2026 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позовна заява не містять доказів, що позивач особисто звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з окремою письмовою заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (з урахуванням діючого правового режиму з питань військового обліку та мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 148 , та функціонування Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів).
Фактично позивач звернувся до суду, не ініціювавши належним чином адміністративну процедуру внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як про особу, яка визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку у сучасному правовому режимі (арк. спр. 38-40).
У відповіді на відзив від 11.05.2026 представник позивача підтримала позицію, викладену в позові та додала, що заява від 31.03.2026, у якій позивач просив внести відомості про виключення його з обліку, є належним способом звернення відповідно до положень Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (арк. спр. 43-46).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Відповідно до пункту 32 військового квитка серії НОМЕР_1 , військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 28.03.2018 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку за станом здоров`я відповідно до графи ІІ Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 від 14.08.2008 (Положення № 402) за статтями 39в, 54а, 52 (арк. спр. 13-18).
Наведене підтверджується витягом з Книги протоколів засідань позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 2018 року (арк. спр. 26).
Як видно з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) у зв`язку з визнанням ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Дата звірки даних - 07.05.2024 (арк. спр. 19).
Відповідно до електронного кабінету призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв+», сформованого 16.04.2026, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 в якості військовозобов`язаного. Наявний запис, що постановою ВЛК позивача визнано непридатним з виключенням з військового обліку. Дата ВЛК - 28.03.2018 (арк. спр. 22).
Представник позивача 31.03.2026 звернулася до начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 із адвокатським запитом у якому просила надати інформацію надати інформацію про законні підстави внесення змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів про перебування ОСОБА_1 , на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , як військовозобов`язаного попри виключення особи з обліку за станом здоров`я у 2018 році та надати копії медичної документації, на підставі якої ОСОБА_1 було у 2018 році визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку, в тому числі але не виключно: постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 28.03.2018, історії хвороби, амбулаторної картки, виписки зі стаціонару, результатів обстежень, медичних актів, довідок, виписок тощо (арк. спр. 23-24).
ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 09.04.2026 № 583 повідомив, що позивач поновлений на військовому обліку 11.03.2026 року згідно з розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 1195/2109 від 04.03.2026 року. Підставою для поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку є результат проведеної перевірки анонсованої за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 для встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян віком від 22 до 54 років, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби.
Зазначено, що позивач був виключений з військового обліку на підставі графи ІІ (як військовозобов`язаний). Однак, під час воєнного стану позивач не проходив медичний огляд і рішення про непридатність не затверджене 16 Регіональною військово-лікарською комісією. Жодних медичних документів (окрім запису в книзі протоколів засідань позаштатної військово-лікарської комісії), які б підтверджували наявність захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби у територіальному центрі не зберігається. Крім того, відсутня інформація про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності в засобах Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.
Наведені вище факти свідчать про те, що внесення відомостей до Реєстру про виключення ОСОБА_1 здійснено без достатніх на те підстав (арк. спр. 25).
Представник позивача у заяві від 31.03.2026 просила внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби ОСОБА_1 , з виключенням його з військового обліку, згідно з постановою військово-лікарської комісії від 28.03.2018 (арк. спр. 28-29).
Листом від 10.04.2026 №591 ІНФОРМАЦІЯ_8 продубльовано відповідь, надану листом від 09.04.2026 № 583, якою відмовлено про внесення відомостей до Реєстру про виключення ОСОБА_1 (арк. спр. 30).
Уважаючи таку бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невнесення відомостей про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сторона позивача звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та триває дотепер.
Крім цього, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частинами другою, третьою статті 13 Закону №1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону №1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно пункту 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку №1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).
Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
У пункті 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і форми такого документа.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Як вже зазначалось судом вище, відповідно до пункту 32 військового квитка серії НОМЕР_1 , військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 28.03.2018 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку за станом здоров`я відповідно до графи ІІ Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 від 14.08.2008 (Положення № 402) за статтями 39в, 54а, 52 (арк. спр. 13-18).
Наведене підтверджується витягом з Книги протоколів засідань позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_10 2018 року (арк. спр. 26).
Як видно з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) у зв`язку з визнанням ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Дата звірки даних - 07.05.2024 (арк. спр. 19).
Щодо посилання представника відповідача на те, що позивач особисто не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з окремою письмовою заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає наступне.
В даному випадку наявне місце щодо невідповідності відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України, тоді як у військовому квитку зазначаються актуальні дані. В такому випадку Порядок №559 не передбачає обов`язкового подання заяви до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо внесення відповідних змін.
Разом із тим, як встановлено судом вище, із відповідною заявою 31.03.2026 звернулась адвокат Гайдашук Каріна Валентинівна, яка є представник ОСОБА_1 , відповідно до наданого до такої заяви ордеру.
Суд зауважує, що законодавство не забороняє особам звертатись до суб`єктів владних повноважень через свого представника, а тому такі посилання відповідача є необґрунтованими. Ба більше, на вказану заяву ІНФОРМАЦІЯ_8 листом від 10.04.2026 №591 надано обґрунтовану відповідь щодо наведеного прохання (арк. спр. 30).
Разом із тим суд враховує, що відповідно до пункту 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (в редакції Наказу Міністерства оборони № 262 від 27.04.2024) передбачає, що постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов`язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Натомість таке посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 у своїх листах від 09.04.2026 №583 та від 10.04.2026 №591 на необхідність проходження медичного огляду і затвердження відповідного рішення 16 Регіональною військово-лікарською комісією є безпідставним, оскільки постанова військово-лікарської комісією щодо позивача була прийнята 28.03.2018 та в Положенні про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (в редакції, чинній на момент винесення постанови військово-лікарської комісії) постанови ВЛК про непридатність до військової служби за графами І-ІІ додатку 1 до Положення оформлювались довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) та затвердженню штатної ВЛК не підлягали.
Також суд зауважує, що під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів перегляду або скасування рішення ВЛК від 28.03.2018, а тому внесені відомості до військового квитка не можуть вважать недійсними та незаконними.
Відповідно до пунктів 37-39 постанови Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24, законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
Відтак, оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, ОСОБА_1 втратив статус військовозобов`язаного, а тому дії відповідача у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності, а повторне взяття на військовий облік порушує права та охоронювані законом інтереси позивача
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач був визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, та не перебував на військовому обліку, то відповідачем протиправно невнесенно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з непридатністю до військової служби, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Суд уважає, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 .
На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд уважає за належне задовольнити позов ОСОБА_1 , шляхом визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з непридатністю до військової служби, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 .
Суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач згідно із платіжною інструкцією від 21.04.2026 №0670-М86Е-5РХМ-30ТВ сплатив судовий збір в розмірі 1350,00 грн (арк. спр. 9), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 1 064,96 грн (1331,20 грн х 0,8 = 1 064,96 грн, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Питання про повернення судового збору, надміру сплаченого за подання даного адміністративного у розмірі 285,04 грн, може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , у зв`язку з непридатністю до військової служби, згідно військового квитка серії НОМЕР_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович