СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
07 серпня 2026 року Справа № 480/5628/26
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про застосування коефіцієнта до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року на підставі Постанови Кабінету міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі без обмеження її розміру починаючи з 01.01.2025 року та виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про застосування коефіцієнта до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року на підставі Постанови Кабінету міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі без обмеження її розміру починаючи з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року та виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.
В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою в частині вище зазначених позовних вимог, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить вважати пропущений строк подачі скарги на дії відповідача як пропущений з поважних причин. При цьому позивач акцентував увагу суду на те, що хоча виплати в повному розмірі його пенсії були припинені з 01.01.2025 року, та правова позиція щодо протиправності дій відповідача була визначена Верховним Судом України саме в своїй постанові від 20.05.2026 року у справі № 320/2229/25, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 щодо протиправності таких дій залишив без змін. Таким чином, позивач вважає, що вказане рішення Верховного Суду України про протиправність дій відповідача і було підставою для звернення до суду, а тому пропущений ним шестимісячний строк подання скарги на дії відповідача, був пропущений ним з поважних причин з урахуванням позиції Верховного Суду у справі № 320/2229/25 .
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Отже при визначенні початку вказаного строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Обгрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, позивач посилається на прийняття Верховним Судом України постанови від 20.05.2026 року у справі № 320/2229/25, якою рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 320/2229/25 залишено без змін.
При цьому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 320/2229/25, було визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині його застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Проте суд зазначає, що оскарження нормативно-правового акта, який регулює спірні правовідносини, в іншому судовому провадженні не зупиняє його чинності та не перешкоджає особі вчасно звернутися до суду з позовом. Учасники правовідносин зобов`язані дотримуватися чинних норм, а саме очікування майбутнього скасування акта не виправдовує пропуск процесуальних строків.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовною заявою за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог, є безпідставними.
В даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про застосування коефіцієнта до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року на підставі Постанови Кабінету міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі без обмеження її розміру починаючи з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року та виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог, суд визнає неповажними вказані в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про застосування коефіцієнта до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року на підставі Постанови Кабінету міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі без обмеження її розміру починаючи з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року та виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про застосування коефіцієнта до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року на підставі Постанови Кабінету міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі без обмеження її розміру починаючи з 01.01.2025 року по 14.01.2026 року та виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням вже виплачених сум - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя В.О. Павлічек