ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/8547/21
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
07 серпня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сервісбуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сервісбуд"до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026, визначено новий склад колегії суддів для розгляду даної апеляційної скарги: головуючий суддя -Чаку Є.В., судді Безименна Н.В., Аліменко В.О.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року становить 3405 грн. (2270*150%)
Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 13 липня 2022 року та надіслано до Електронного кабінета відповідача 12 лютого 2026 року, а апеляційну скаргу апелянтом було подано до суду лише 12 квітня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку посилається на те, що не отримував рішення суду, а дізнався про нього 10 квітня 2023 року з сайту Єдиного реєстру судових рішень.
Разом з тим на підтвердження вказаних обставнин апелянт не надав до суду жодних доказів, зокрема апелянтом не долучено доказів порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не надіслання на адресу Товариства копії рішення суду.
Крім того слід зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (далі - Закон № 3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Відповідно до положень статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону № 3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону № 3262-IV, згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 13 липня 2022 року, зареєстровано 29 серпня 2022 року та оприлюднено 30 серпня 2022 року.
Отже, з 30 серпня 2022 року апелянт мав можливість ознайомитися з текстом судового рішення суду першої інстанції та звернутися до апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС України строку, однак, такі дії з боку позивача не були вчинені, що також вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо судового рішення у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Важливість дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Суд наголошує, що поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Варто зазначити, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Оскільки з 30 серпня 2022 року апелянт мав можливість ознайомитись із рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із положеннями Закону України "Про доступ до судових рішень", проте таких дій не вчиняв протягом більш ніж шести місяців, суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, що про наявність рішення суду першої інстанції він дізнався лише 10 квітня 2023 року з сайту Єдиного реєстру судових рішень.
Зважаючи на викладене, зазначені апелянтом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні пістави пропуску строку на апеляційне оскарження.
Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сервісбуд" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2022 року залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3405 грн. та клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою з обґрунтуванням поважних причин пропуску останнього.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню
Суддя Є.В. Чаку