П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/22367/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
07 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язаня вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.05.2025 року №21027/03-16 в частині відмови у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 в Житомирському обласному державному виробничо-торгівельному підприємстві хлібопекарської промисловості «Житомирхліб», далі - Житомирський державний хлібокомбінат, згодом - ВАТ «Житомирхліб», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.1997 року по 10.06.2022 року та з 29.11.2004 року по 21.09.2005 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.06.2025 №918260192577 про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2, який дає право на пенсію відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 01.10.1997 року по 10.06.2022 року та з 29.11.2004 року по 21.09.2005 року, згідно записів трудової книжки від 08.10.1991 серії НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.06.2025 №7263.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 21.01.2026 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.05.2025 року №21027/03-16 в частині відмови у підтвердженні стажу роботи ОСОБА_1 в Житомирському обласному державному виробничо-торгівельному підприємстві хлібопекарської промисловості «Житомирхліб», далі - Житомирський державний хлібокомбінат, згодом - ВАТ «Житомирхліб», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.1997 року по 10.06.2002 року та з 29.11.2004 року по 21.09.2005 року.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.06.2025 №918260192577 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2, який дає право на пенсію відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 01.10.1997 року по 10.06.2002 року та з 29.11.2004 року по 21.09.2005 року, та призначити ОСОБА_1 з 11.06.2025 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням стажу, який зараховується за цим рішенням. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою від 30.04.2025 про підтвердження стажу роботи, за результатами розгляду якої прийнято рішення 23.05.2025 № 21027/03-16, яким підтверджено стаж роботи позивача газоелектрозварником в період з 22.03.1996 по 30.09.1997 та відмовлено у підтвердженні стажу за періоди з 01.10.1997 по 10.06.2002, оскільки відсутня інформація про результати атестації робочого місця газозварника з урахуванням пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, а також відсутня інформація про дату переведення з посади газозварника на посаду електрогазозварника; та з 29.11.2004 по 21.09.2005, оскільки відсутня інформація про дату переведення з посади електрогазозварника на посаду електрозварника.
Після чого, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявами від 20.05.2025 та від 11.06.2025 про перехід на інший вид пенсії за віком (Список № 2).
Відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача від 20.05.2025 про перерахунок пенсії було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке за результатами розгляду заяви позивача прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 27.05.2025 № 918260192577, в якому зазначено, що пільговий стаж роботи складає 7 років 09 місяців 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача від 11.06.2025 про перерахунок пенсії було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке за результатами розгляду заяви позивача прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії від 18.06.2025 28863/03-16 (№ 918260192577), в якому зазначено, що в результаті аналізу заяви та доданих до неї документів встановлено, що неможливо провести перерахунок, оскільки пільговий стаж ОСОБА_1 складає 9 років 3 місяці 11 днів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до п. 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості (зазначені неповні чи неточні відомості) про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Разом із тим, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
При цьому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Слід також зазначити, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Як встановлено судом першої інстанції, що в трудовій книжці позивача від 08.10.1991 серії НОМЕР_1 (а.с. 13-17) містяться записи про періоди роботи позивача з 01.10.1997 по 10.06.2002 та з 29.11.2004 по 21.09.2005 на Житомирському державному Хлібокомбінаті газозварником/електрогазозварником, що підтверджується довідкою КП "Трудовий архів" Житомирської міської ради від 22.02.2021 № 01-19/152-3 (а.с.41-42) що в сукупності складає 5 років 6 місяців 4 дні.
Крім того, відповідно до висновку Головного управління праці та соціального захисту населення ЖОДА від 14.02.2005 № 10-33 (а.с. 20-25), висновку Управління праці та зайнятості населення ЖОДА від 25.03.1999 № 05-25 (а.с. 26-29), наказом ВАТ "Житомирхліб" від 14.12.1998 № 61 затверджено результати атестації робочих місць (а.с. 32), наказом від 31.12.2004 № 247 затверджено результати атестації робочих місць (а.с. 33).
В розділі XXXIII Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМ України від 24.06.2016 № 461 зазначені крім інших, такі професії, як випалювачі фарфорових та фаянсових виробів. Вказані професії були зазначені також у Списку № 2, затвердженому, постановами КМ України від 16.01.2003 № 36 (газозварники/електрозварники/електрогазозварники), від 11.03.1994 № 162.
В свою чергу відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач має право на зменшення пенсійного віку на 5 роки, враховуючи наявність пільгового стажу з 01.10.1997 по 10.06.2002 та з 29.11.2004 по 21.09.2005.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що страховий стаж позивача становить 35 років 11 місяців 5 днів, з них не менше 12 років 6 місяців пільгового стажу, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому відмова відповідача у призначенні такої пенсії є протиправною.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 11.06.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.