П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/13931/26
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
07 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд із позовом в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та виплатити йому за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року індексацію грошового забезпечення в повному обсязі, а саме з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов`язання вчитити дії із компенсацією втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати, а також із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.04.2026 позовну заяву повернув позивачу. Судове рішення мотивоване тим, що ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2026, яку позивач отримав 10.04.2026, позовну заяву, подану в паперовій формі, було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, які не були усунуті, а тому позовну заяву, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, належить повернути позивачу. З поданої представником позивача в електронній формі через електронний кабінет заява про усунення недоліків (вх.від 14.04.2026) не вбачається, що:
- в позовній заяві зазначений виклад обставин (коли відповідач зобов`язаний був вчинити дії, які не вчинив, тощо), якими позивач обґрунтовує свою вимогу визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; докази, що підтверджують вказані обставини, та додати таки докази до позову;
- до позовної заяви з усунутими недоліками додати її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою статті 161 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст. 312 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, КАС України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, основною метою адміністративного судочинства є забезпечення ефективного захисту прав та інтересів осіб у публічно-правових відносинах шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справ.
При цьому, відповідно до частини першої статті 9 КАС України, судовий розгляд ґрунтується на принципі змагальності сторін, який передбачає свободу учасників процесу у поданні доказів та доведенні їх переконливості. Норми, що регулюють стадію відкриття провадження у справі (глава 2 розділу ІІ КАС України), не передбачають повноважень суду на цьому етапі: оцінювати достатність або належність доказів; визначати правильність обраного способу захисту; встановлювати належність відповідачів; давати правову оцінку обґрунтованості позовних вимог.
Зазначені питання підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а не на стадії прийняття позовної заяви. Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують ці обставини; у разі оскарження дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення прав позивача.
Отже, особа, яка звертається до суду, повинна визначити: суб`єкта, який, на її думку, порушив її права; спосіб такого порушення (рішення, дія чи бездіяльність); які саме права були порушені; обставини, що це підтверджують.
Водночас, законодавство не встановлює вимог щодо детальності, повноти чи переконливості правового обґрунтування позову. Достатнім є виклад обставин у такому обсязі, який дозволяє суду: визначити предмет спору; встановити характер спірних правовідносин; окреслити часові межі порушення; зрозуміти спосіб захисту, який обирає позивач.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 січня 2024 року у справі № 320/14843/23 висловила правову позицію щодо недопустимості повернення позовної заяви з підстав її недостатнього або неповного обґрунтування.
Крім того, правові підстави позову є лише юридичною кваліфікацією обставин, наведеною позивачем.
Отже, навіть у випадку, якщо суд не погоджується з правовим обґрунтуванням позову або вважає його неповним чи помилковим, це не може бути підставою для повернення позовної заяви, оскільки така оцінка повинна надаватися виключно під час розгляду справи по суті.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали застосував надмірно формальний підхід, фактично позбавивши позивача права на судовий захист.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно зі ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильного застосуваннянорм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.