ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
07 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/23942/25 пров. № А/857/11533/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Заверухи О.Б. у справі № 380/23942/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 380/23942/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Національному антикорупційному бюро України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Заверухи О.Б. від розгляду апеляційної скарги.
Заява про відвід мотивована тим, що 14.04.2026 колегією суддів відкрито провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Вказує, що колегією суддів не розглянуто апеляційну скаргу у цій справі у строки, встановлені ст. 309 КАС України, навіть враховуючи можливий строк продовження розгляду справи на 15 днів. З огляду на вказані обставини у нього виник сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого судді у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заяву про відвід головуючого судді Заверухи О.Б. слід задовольнити з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно із частинами 11, 12 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Наявність безсторонності визначається в тому числі і наявністю суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, які б давали підстави для сумніву в безсторонності суду (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України»).
Таким чином, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Наведені заявником підстави та обґрунтування для відводу головуючого судді Заверухи О.Б. є припущеннями про існування відповідних обставин щодо неупередженості судді. Такі припущення не підтверджені належними і допустимими доказами, які б вказували на його пряму чи опосередковану заінтересованість в результаті розгляду цієї справи та спростовували його неупередженість, об`єктивність і безсторонність при розгляді цієї справи.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Відвід судді від участі в розгляді справи повинен мати місце також в тому випадку, коли у спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Аналіз наведених правових норм та норм КАС України дає підстави для висновку, що підставою для відводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з зазначеними нормами, унеможливлюється участь судді у розгляді справи коли в учасника справи могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (суддів).
Тому, на думку суду апеляційної інстанції, якщо в учасника процесу особа судді викликає несприйняття, неспокій, невпевненість у неупередженості судді, такий учасник процесу має право на відвід судді.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та практики ЄСПЛ, на переконання колегії суддів, для забезпечення умов, за яких у сторони не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, заявлений відвід головуючого судді Заверухи О.Б. слід задовольнити.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 321, 325, 328 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Заверухи О.Б. у справі № 380/23942/25 задовольнити.
Відвести суддю Заверуху О.Б. від розгляду справи № 380/23942/25.
Адміністративну справу № 380/23942/25 передати для повторного автоматичного розподілу в порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. Я. Качмар