ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
30 липня 2026 року Справа №160/21947/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 23.07.2026 року звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка була передана 24.07.2026 року, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 відносно нього стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме не нарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 08 липня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 25 червня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 виплатити йому середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 08 липня 2019 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 25 червня 2026 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 відносно нього стосовно не нарахування та невиплати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 25 червня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою суду від 31.07.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині визнання протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно не нарахування та невиплати йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 червня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати та зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 27 червня 2026 року - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати - повернуто позивачеві.
Так, згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу норм частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Згідно із статтею 233 КЗпП України (у редакції чинній до 18.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022 року), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі № 620/1201/23.
Вирішуючи питання про належне до застосування положення ст.233 КЗпП України суд зазначає, що предмет та підстави позову вказують на незгоду позивача з розміром нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення.
При цьому пунктом першим глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно із пунктом 1 постанови КМУ від 27.06.2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає, що виплата грошового забезпечення має регулярний, як правило щомісячний характер. Відповідно, про порушення своїх прав щодо повноти нарахування та виплати грошового забезпечення за певний місяць позивач мав дізнатися разом з отриманням грошового забезпечення за такий місяць, при цьому з наступного дня після отримання такого грошового забезпечення розпочав свій перебіг 3-місячний строк звернення до суду з відповідним позовом.
В силу імперативних положень пункту першого глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України відповідний строк не сплив через три місяці від отримання грошового забезпечення за спірний період, а був автоматично продовжений до завершення карантину, тобто до 30.06.2023 року.
Отже, щодо позовних вимог за період з 08.07.2019 року по 18.07.2022 року строк звернення до суду не пропущений. Водночас, щодо позовних вимог з 19.07.2022 року строк звернення до суду пропущений. Так, за липень 2022 року грошове забезпечення отримано в серпні 2022 року, строк звернення з відповідним позовом мав сплинути в листопаді 2022 року, однак в зв`язку з дією карантину був продовжений до 30.06.2023 року та сплив 01.07.2023 року. Аналогічним чином пропущено строк звернення і щодо решти місяців з 01.07.2023 року.
Слід наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №640/13229/21, від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21, від 23.08.2023 року у справі №160/24858/21.
При цьому, позивачем при поданні позову не було подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в частині позовних вимог за період з 01.07.2023 року по 23.04.2026 року, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма