ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7188/26 Справа № 214/7848/25 Суддя у 1-й інстанції - Панчук М.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 214/7848/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Тараненко Юлія Володимирівна, на рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Панчуком М.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 10 квітня 2026 року,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 .
На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом на земельну ділянку площею 20 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На момент відкриття спадщини спадкоємцями першої черги були: чоловік померлої ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .
Після смерті матері позивач не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як вважав себе таким спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину, оскільки на момент смерті матері спільно мешкав із нею за адресою її реєстрації.
На даний час у позивача виникла необхідність у переоформленні спадщини, протее, при зверненні до нотаріуса, постановою державного нотаріуса Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 12 травня 2025 року позивачу було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Крім того, після звернення до нотаріальної контори позиву стало відомо, що 19 серпня 2015 року ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку площею 7,0652 га, розташованою за адресою: Андріївська селищна рада, Широківський район, Дніпропетровської області.
Також 06 грудня 2024 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на майнові права ФГ «Надєжда», що складається з цілої частки в статутному капіталі ФГ «Надєжда», в розмірі 100 %, що належало померлій на підставі Статуту ФГ «Надєжда».
Що стосується часток інших спадкоємців у спадковому майні, за наявною у позивача інформацією, останні відмовились від своїх часток на користь позивача.
Отже, під час оформлення спадщини відповідач навмисно не повідомила нотаріусу про наявність іншого спадкоємця за законом, тим самим допустивши порушення прав та інтересів позивача.
На підставі наведенного вище позивач просив суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3 ; внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 грудня 2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1780; внести зміни до свідоцтва про право на спадщину від 19 серпня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1080.
Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Тараненко Ю.В., просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по справі про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, позбавляючи позивача права доказування своєї позиції, було відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків, які могли б підтвердити обставини на які посилається позивач у своєму позові.
Окрім цього, суд дійшов помилкового висновку про те, в судовому засіданні представницею позивача вказано про проживання з 01 січня 2013 року позивача зі спадкодавцем приблизно п`ять - вісім місяців, однак не вказано, про проживання по день смерті спадкодавця разом з нею. Представником позивача, що підтверджується протоколом технічного запису слухання справи, було зазначено про те, що позивач проживав зі спадкодавцем, тобто з матір`ю по день її смерті. Якщо суд неправильно зрозумів позицію сторони ,то він не міг об`єктивно оцінити докази, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не надав доказів участі у витратах на лікування, веденні спільного побуту, утримання спадкодавця не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на неправильній оцінці доказів. Зокрема, судом не взято до уваги наявність свідків, які підтвердили, що позивач проживав зі спадкодавцем, купував ліки та необхідні речі, вів спільне господарство. Суд не взяв до уваги, що позивач особисто займався фермерським гоподарстом, яке було джерелом існування його батьків. При цьому, позивач зазначає про те, що не завжди спільний побут вимагає значних матеріальних витрат. На момент проживання з матір`ю, позивач займався її утриманням, - це не тільки купівля квартир, а й догляд, харчування, лікування, придбання продуктів, що також є витратами.
Суд обмежився лише формальним переліком доказів, не оцінивши їх у сукупності.
Апелянт зазначає, що пояснення свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які на думку суду, є узгодженими між собою, послідовними та такими, що взаємно доповнюють одне одного і свідчать про те, що спадкодавець проживала разом із чоловіком, догляд за нею здійснювала донька - відповідачка, яка фактично проживала з нею тривалий час до смерті, позивач є поясненнями заінтересованих осіб, які намагались допомогти відповідачу уникнути необхідності ділити спадщину. Їхні свідчення є суб`єктивними, ґрунтуються не на безпосередньому спостереженні за побутом, а на чутках та викривленому сприйнятті ситуації.
Свідок ОСОБА_5 взагалі є рідною сестрою відповідачки. Показання свідків про те, що відповідач «тривалий час проживала» зі спадкодавцем, спростовуються матеріалами справи, згідно з якими відповідач була зареєстрована та проживала за іншою адресою, а саме в місті Кривий Ріг, працювала на трьох роботах, як сама ж і зазначала відповідач в судовому засіданні. З роботи звільнена не була, а тому свідчення свідка ОСОБА_6 про те, що вона кожен день її бачила не відповідає дійсним обставинам справи. Крім цього, свідки зазначали, що відповідач «відвідувала» матір або «допомагала» їй (догляд), проте доглядом не доводиться факт постійного проживання однією сім`єю. Свідки не змогли чітко описати факти ведення спільного бюджету, спільних витрат на харчування чи майно.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу представника позивача - залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дрозда В.Р., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2013 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.15).
Відповідно до статуту Фермерського господарства «Надєжда» затвердженого 30 листопада 2004 року (том 1 а.с.16-20) власником ФГ «Надєжда» з 2013 року є ОСОБА_3 .
Юридична адреса ФГ «Надєжда» - вул. Садова, 18 с. Андріївка, Широківський район, Дніпропетровська область. Члени фермерського господарства згідно статуту - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІІ-ДП № 026197 на підставі рішення сесії районної ради народних депутатів Широківського району Дніпропетровської області від 26 листопада 2001 року № 252-25/ХХІІІ ОСОБА_3 надається у постійне користування земельна ділянка площею 20,0 гектарів для ведення фермерського господарства, розташована на території Андріївської селищної ради (том 1 а.с.21).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком записаний ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 (а.с.32 т.1).
Відповідно до спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 № 5599138 (номер у нотаріуса 89) (том 2 а.с.1-97) та згідно з заявою посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Карпухіною Л.Ф. від 06 червня 2017 року, ОСОБА_5 , член ФГ «Надєжда» відмовилась від переофомлення фермерського господарства на себе та просить переоформити Фермерське господарство «Надєжда» на ОСОБА_1 (том 1 а.с.34).
Згідно з заявою посвідченою державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. від 29 травня 2017 року, ОСОБА_4 , член ФГ «Надєжда» відмовився від переофомлення фермерського господарства на себе та просить переоформити Фермерське господарство «Надєжда» на ОСОБА_1 (том 1 а.с.33).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09 червня 2022 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а.с.37).
Постановою державного нотаріуса Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. від 12 травня 2025 року (том 1 а.с.39), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та не був зареєстрований із спадкодавцем.
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 437128268 (том 1 а.с.23), земельна ділянка площею 7,0652 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0332 належить ОСОБА_2 на праві власності, згідно свідоцтва про право на спадщину виданого 19 серпня 2015 року. Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно квартира загальною площею 34,96 кв.м належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу.
Зі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. від 06 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 є спадкоємицею майна ОСОБА_3 .
Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з майнових прав на Фермерське Господарство що складається з цілої частки в статутному капіталі ФГ «Надєжда», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в розмірі 100 % що належало померлій ОСОБА_3 (том 1 а.с.22).
Відповідно до довідки № 94 від 29 березня 2023 року, виданої Андріївським старостинським округом виконавчого комітету Карпівської сільської ради, встановлено що ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 (том 1 а.с.154).
Згідно з довідкою № 101 від 03 квітня 2023 року виданої Андріївським старостинським округом виконавчого комітету Карпівської сільської ради, згідно адресної картки реєстрації та погосподарського обліку за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 - з 14 липня 1995 року, ОСОБА_9 - з 07 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 з 07 жовтня 2004 року, ОСОБА_10 - з 07 жовтня 2004 року (том 1 а.с.154).
Відповідно до рішення № 6 від 09 січня 2013 року Виконавчого комітету Криворізької міської ради, ОСОБА_2 отримала матеріальну допомогу у зв`язку із значними витратами на медичне лікування (отм 1 а.с. 155-156).
Згідно з наказом № 18-кв Криворізької гімназії № 91 від 20 травня 2013 року, ОСОБА_2 надано щорічно відпустку за період з 15 січня 2012 року по 14 січня 2013 року (том 1 а.с.157-158).
Відповідно до копії заповіту посвідченого ОСОБА_11 секретарем виконкому Андріївської сільської ради Широківського райну Дніпропетровської області від 17 грудня 2009 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на випадок своєї смерті належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, земельну ділянку площею 7,0652 га, розташовану на території Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, заповіла ОСОБА_12 ; земельну ділянку площею 20,0 га розташовану на території Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області та передану їй для ведення фермерського господарства, що належить їй на підставі державного акту на право постійного користування землею заповіла ОСОБА_12 та ОСОБА_2 порівну в рівних долях. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 159 (том 1 а.с.158).
07 листопада 2014 року державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В., винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.159).
10 травня 2024 року ОСОБА_2 подала заяву до начальника відділення поліції № 6 про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої вказує що земельна ділянка 20,0 га кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0351, незаконно самовільно захоплена невстановленою особою (том 1 а.с.161).
15 березня 2025 року ОСОБА_13 подав заяву до начальника відділення поліції № 6 про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої вказує що земельна ділянка 20,0 га кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0351, незаконно, злочинно, самовільно захоплена ОСОБА_14 та групою невідомих осіб шляхом засіву земельної ділянки (том 1 а.с.162).
Також в матеріалах справи містяться листи виконавчого комітету Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області від 25 лютого 2014 року, 22 жовтня 2014 року, 19 травня 2015 року, 10 жовтня 2016 року, та 27 березня 2016 року, надіслані ОСОБА_4 про те що у зв`язку зі смертю голови фермерського господарства «Надєжда» ОСОБА_3 , земельна ділянка передається до земель запасу Андріївської сільської ради. Використовувати та обробляти дану земельну ділянку без правовстановлюючих документів заборонено. Про необхідність переоформлення земельної ділянки, прохання та попередження надати копії правовстановлюючих документів щодо переоформлення земельної ділянки (том 1 а.с.163-165).
Згідно заяви від 19 травня 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Мазепа Н.М., ОСОБА_2 , член ФГ «Надєжда», розташованого на території Андріївської сільської ради Широківського району, площею 20 га, відмовилась від переоформлення ФГ «Надєжда», на своє ім`я. Та просить переоформити ФГ «Надєжда», на ОСОБА_1 (том 1 а.с.180).
Відповідно до копії протоколу № 1 загальних зборів членів фермерського господарства «Надєжда» від 10 червня 2013 року, вирішено призначити виконуючим обов`язків голови ФГ «Надєжда», ОСОБА_4 (том 1 а.с. 181).
З наявної в матеріалах справи копії спадкової спадкової справи та інформаційна довідка зі спадкового реєстру вбачається наступне.
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 83797889 від 07 січня 2026 року, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті заведена спадкова справа за № 55995138, номер у нотаріуса 89 (том 2 а.с.2).
Відповідно до заяви від 17 квітня 2014 року за № 267, посвідченої державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , вказує що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , що постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 та залишила на її ім`я заповіт. Та цією заявою ОСОБА_2 приймає спадщину на спадкове майно (том 2 а.с.4).
Відповідно до заяви від 17 квітня 2014 року за № 268, посвідченої державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_12 відмовилась від належної їй частки спадщини за законом та заповітом після смерті її матері ОСОБА_3 (том 2 а.с.5).
Згідно з заявою від 17 квітня 2014 року за № 269, посвідченої державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , вказує що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 , та він відмовляється від належної йому частки спадщини за законом після її смерті. (том 2 а.с.6).
Згідно з заявою від 17 квітня 2014 року за № 270, посвідченої державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_15 вказує що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , залишила на його ім`я заповіт та він приймає спадщину за заповітом на спадкове майно (том 2 а.с.7).
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 37191335 від 17 квітня 2014 року (том 2 а.с.8), за параметрами запиту відкриття спадкової справи ОСОБА_3 у спадковому реєстрі інформація відсутня.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 37191339 від 17 квітня 2014 року, за запитом ОСОБА_3 - заповіт № 317286 чинний, архівний до 01 грудня 2000 року посвідчений 15 квітня 1982 року; заповіт № 317314 чинний, архівний до 01 грудня 2000 року посвідчений 30 грудня 1982 року; заповіт № 317444 317444 чинний, архівний до 01 грудня 2000 року посвідчений 07 жовтня 1976 року; заповіт № 2097496 скасований заповітом № 8453157 01 вересня 2003 року архівний до 01 грудня 2000 року; заповіт № 8453157 змінений заповітом 41256027 05 грудня 2006 року посвідчений 14 серпня 2003 року; заповіт № 39878380 чинний архівний до 01 грудня 2000 року посвідчений 17 січня 1976 року; заповіт № 41256027 чинний посвідчений 05 грудня 2006 року; заповіт № 44872269 чинний архівний до введення спадкового реєстру посвідчений 17 січня 2002 року; заповіт № 47802370 чинний посвідчений 22 серпня 2009 року; заповіт № 48867220 чинний посвідчений 17 грудня 2009 року; заповіт № 49385349 чинний посвідчений 21 травня 2010 року (том 2 а.с.9-12).
Відповідно до витягу № 37191409 від 17 квітня 2014 року про реєстрацію в спадковому реєстрі, зареєстрована спадкова справа за № 55995138, номер у нотаріуса 89, спадкодавець ОСОБА_3 (том 2 а.с.13).
Згідно заяви від 29 вересня 2014 року за № 701, посвідченої державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, ОСОБА_15 просить видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 (том 2 а.с.14).
Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 38492554 від 29 вересня 2014 року, за параметрами запиту ОСОБА_3 , спадкова справа за № 55995138, номер у нотаріуса 89, стан чинний, спадкодавець ОСОБА_3 (том 2 а.с.15).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (том 2 а.с.20) виданого виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області від 14 листопада 2013 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 34.
Згідно з заповітом, посвідченим Гарістовою О.О. - секретарем виконкому Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області від 19 листрпада 2012 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на випадок своєї смерті належну їй земельну ділянку площею 6,820 га розташовану на території Андріївської сільської ради Широківського райну Дніпропетровської області та переданої їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку заповідає ОСОБА_15 (том 2 а.с.21).
Як вбачається з довідки № 186 від 15 квітня 2014 року, виданої ОСОБА_11 - секретарем виконкому Андріївської сільської ради Широківського райну Дніпропетровської області, ОСОБА_3 проживала і була прописана до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_3 . Крім померлої до дня її смерті зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 . Заборон, арештів на будинок та майно немає. Заповіт в Андріївській сільській раді складався 17 грудня 2009 року на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (том 2 а.с. 23).
Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 091615 від 08 листопада 2004 року, ОСОБА_3 , за розпорядженням голови Широківської державної адміністрації № 204-р-04 від 05 квітня 2004 року є власноким земельної ділянки площею 6,820 гектарів, яка розташована Широківський район, Андріївська сільська рада, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 2 а.с.31).
Згідно з витягом НВ-1201658142014 від 02 липня 2014 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, за запитом ОСОБА_15 , земельна ділянка з кадастровим номером № [номер приховано]:01:001:0121 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8200 га, приватна власність, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (том 2 а.с.35-37).
Відповідно до інформації № 27422386 від 29 вересня 2014 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за запитом ОСОБА_15 , вказано тип обтяження - заборона на нерухоме майно, підстава обтяження - договір про внесення змін до іпотечного договору, об`єкт обтяження - квартира за адресою АДРЕСА_4 (а.с.38).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом посвідченого державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. 29 вересня 2014 року, на підставі заповіту, посвідченого 19 листопада 2012 року спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_15 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 6.820 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Широківського району, що належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 091615 від 08 листопада 2004 року, кадастровий № [номер приховано]:01:001:0121. Вавртість спадкового майна - 143 126,64 грн. Спадкова справа № 89/2014, зареєстровано в реєстрі за № 1224 (том 2 а.с.39).
Відповідно до витягу № 38492835 від 29 вересня 2014 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі, спадкодавець ОСОБА_3 , спадкоємець ОСОБА_15 , спадкове майно - земельна ділянка площею 6,8200 га; спадкова справа № 55995138 (номер у нотаріуса 89), свідоцтво про право на спадщину № 56588103 (а.с.40 т.2).
Згідно заяви № 8470 від 07 листопада 2014 року (том 2 а.с. 43), ОСОБА_2 просить видати їй свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно що складається з земельної ділянки площею 20.0 га, переданої для ведення фермерського господарства.
Постановою державного нотаріуса Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. від 07 листопада 2014 року, відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а.с.44).
Відповідно до відповіді від 13 серпня 2015 року № 1181/0214 на запит прокуратури Широківського району, державний нотаріус Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В. повідомила що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 20 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради та знаходилась у постійному користуванні ОСОБА_3 , нотаріальною конторою не видавалося (том 2 а.с.46).
Згідно заяви від 19 серпня 2015 року за № 6830, ОСОБА_2 вказує що на день смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно що складається з земельної ділянки площею 7.0652 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради Широківського району, грошового внеску з належними відсотками та компенсаціями, що знаходиться у відділенні «Широківське» Криворізької філії ПАТ КБ «ПриватБанк», яке вона прийняла та просить видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом (том 2 а.с.50).
Згідно з заповітом посвідченим ОСОБА_11 секретарем виконкому Андріївської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області від 17 грудня 2009 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на випадок своєї смерті належну їй земельну ділянку площею 7,0652 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Андріївської сільської ради Широківського району, заповідає ОСОБА_12 ; земельну ділянку площею 20,0 га для ведення фермерського господарства розташованої на території Андріївської сільської ради Широківського району заповідає ОСОБА_12 та ОСОБА_2 порівну в рівних долях (тм 2 а.с.51).
Відповідно до відповіді на запит Широківської державної нотаріальної контори, ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03 листопада 2014 року № 20.1.0.0.0/7-20141020/3279 повідомив що на ім`я померлої ОСОБА_3 у відділенні «Широківське» Криворізької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» відкритий 02 серпня 2012 року картковий рахунок - НОМЕР_5 , залишок - 1 224,42 грн. Заповідальне розпорядження відсутнє (том 2 а.с. 55).
Відповідно до інформації № 42495311 від 19 серпня 2015 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за параметрами запиту ОСОБА_3 - об`єкт нерухомого майна № 129000448242 земельна ділянка за адресою Миколаївська область, Миколаївський р, с/рада Кіровська, кадастровий №[номер приховано]:02000:0078 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, земельна ділянка загальною площею 6,19 га. Об`єкт нерухомого майна № 702748148242 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_5 земельна ділянка кадастровий номер [номер приховано]:01:005:0019 для будівництва і обслуговування житлового будинку. госаподарських будівель і споруд належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. Об`єкт нерухомого майна за № 702752348242 житловий будинок за адресою АДРЕСА_5 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності за договором дарування. Об`єкт нерухомого майна за № 7908854 будинок за адресою АДРЕСА_6 загальною площею 49,10 кв.м належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом. Об`єкт нерухомого майна за № 10071349 будинок за адресою АДРЕСА_7 , загальною площею 58,7 кв.м належить ОСОБА_16 на праві приватної власності згідно договору дарування. Об`єкт нерухомого майна за № 24245838 будинок житловий за адресою АДРЕСА_8 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності за дубілкатом договору дарування. У єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за запитом ОСОБА_3 - відомості відсутні. Згідно інформації № 42496021 від 19 серпня 2015 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєсту іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за парамертами запиту - кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0332 відомості відсутні (том 2 а.с.58-61).
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 110285 від 22 лютого 2001 року, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 7.0652 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Андріївської сільської ради, на підставі рішення сесії Андріївської сільської ради народних депутатів № 73-11/ХХІІІ від 05 квітня 2000 року (том 2 а.с.62). Також в матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 70652 кв.м (том 2 а.с.63).
Згідно з витягом № НВ-1202307902015 від 24 березня 2015 року з Державного земельного кадатсру про земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0332, землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 7.0652 га, відомості про державну реєстрацію земельної ділянки - технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 21 грудня 2014 року ТОВ «Землемір», ОСОБА_17 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , (том 2 а.с.64-65).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 19 серпня 2015 року державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В., спадкоємицею майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 у тому числі з урахуванням 2/3 часток у спадщини, від якої відмовилися дочка та чоловік померлої ОСОБА_12 та ОСОБА_4 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається з земельної ділянки площею 7.0652 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:001:0332 (том 2 а.с.67).
Відповідно до витягу № 41264951 від 19 серпня 2015 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєтрована видача свідоцтва про право на спадщину, спадкова справа № 55995138 (номер у нотаріуса 89), спадкодавець ОСОБА_3 , спадкоємець ОСОБА_2 , спадкове майно земельна ділянка площею 7.0652 га (а.с.68 т.2).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 19 серпня 2015 року державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В., спадкоємицею майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 у тому числі з урахуванням 2/3 часток у спадщини, від якої відмовилися дочка та чоловік померлої ОСОБА_12 та ОСОБА_4 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається з грошового внеску з належними відсотками та компнсаціями, що знаходяться у відділенні «Широківське» Криворізької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» на картковому рахунку - НОМЕР_5 (том 2 а.с.69).
Відповідно до витягу № 41265048 від 19 серпня 2015 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєтрована видача свідоцтва про право на спадщину, спадкова справа № 55995138 (номер у нотаріуса 89), спадкодавець ОСОБА_3 , спадкоємець ОСОБА_2 , спадкове майно кошти (том 2 а.с.70).
Згідно заяви № 1018 від 06 грудня 2024 року, ОСОБА_2 просить видати додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом, яке вона прийняла після померлої ОСОБА_3 , спадкове майно що складається з майнових прав на ФГ «Надєжда», що складається з цілої частки в Статутному капіталі ФГ «Надєжда» (том 2 а.с.71).
Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 06 грудня 2024 року державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В., спадкоємицею майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_2 . Спадщина на яку видане свідоцтво складається з майнових прав на Фермерське господарства «Надєжда», що складається з цілої частки в Статутному капіталі ФГ «Надєжда» (том 2 а.с.79).
Згідно витягу № 79444770 від 06 грудня 2024 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєстровано видачу свідоцтва про право на спадщину, спадкова справа № 55995138 (номер у нотаріуса 89), спадкодавець ОСОБА_3 , спадкоємець ОСОБА_2 , спадкове майно - об`єкт кемерційної власності Фермерське господарства «Надєжда» (том 2 а.с.80).
05 травня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про видачу йому завіреної копії матеріалів спадкової справи відкритої щодо майна померлої ОСОБА_3 (том 2 а.с.83).
З відповіді Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 05 травня 2025 року за № 269/02-14, вбачається що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі довідки про вчинені нотаріальні дії щодо інших спадкоємців, які прийняли спадщину (тм 2 а.с.84).
Згідно заяви № 404 від 12 травня 2025 року, ОСОБА_1 просить видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом, на спадкове майно що складається з земельної ділянки площею 6,82 га переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, майнові права Фермерське господарства «Надєжда» (тм 2 а.с.88).
Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 травня 2025 року, виданої державним нотаріусом Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Горбаченко О.В., ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 у зв`язку з тим що він звернувся вже після закінчення шестимісячного терміну з дня відкриття спадщини, та не був зареєстрований із спадкодавцем (тм 2 а.с.89).
Відповідно до відповіді Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 19.12.2025 за № 742/02-14, ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в АДРЕСА_2 . Криворізького району в зв`язку з тим що ОСОБА_1 звернвся до Широківського районного суду Дніпропетровської області з позовом про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину (том 2 а.с.97).
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інсанції виходив з того, що позивачем не надано будь-яких переконливих доказів того, що позивач на час смерті проживав із спадкодавицею за однією адресою. Доказів на підтвердження факту їх спільного проживання, ведення спільного побуту, спільного господарства, бюджету матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просив суд встановити факт постійного його проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 та посилався на те, що починанючи з 2012 року він постійно мешкав зі своєю матір`ю (спадкодавцем), заяви про відмову від спадщини не подавав, з огляду на що вважав себе таким, щ прийняв спадщину та має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У статтях 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першоїп`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020року в справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020року в справі № 523/19010/15, від 02 квітня 2021року в справі № 191/1808/19, від 28 квітня 2021року в справі № 204/2707/19.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року № 296/5 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.
Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та як наслідок, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, позивач не наддав жодних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що починанючи з 2012 року, та на час відкриття спадщини, він постійно мешкав зі своєю матір`ю (спадкодавцем).
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач не був зареєстрований за вказаною адресою та не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
У зв`язку з ненаданям позивачем будь-яких переконливих доказів того, що позивач на час смерті проживав із спадкодавицею за однією адресою, ненаданням доказів на підтвердження факту їх спільного проживання, ведення спільного побуту, спільного господарства, бюджету матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та, як наслідок, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
Апеляційний суд погоджується з такою оцінкою, наданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції, позбавляючи позивача права доказування своєї позиції, було відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків, які могли б підтвердити обставини на які посилається позивач у своєму позові не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виключно показаннями свідків, за відсутності інших належних доказів, не може бути встановлений факт постійного проживання ОСОБА_1 з його матір`ю на момент відкриття спадщини.
Схожі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 221/4624/20 (провадження № 61-13965св21) та від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16.
Враховуючи встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, а також те, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що він проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а наведені позивачем докази не дають підстав для такого висновку, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів.
У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у позивача іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судом першої інстанції рішення та фактично зводиться до спонукання суду апеляційної інстанції до прийняття іншого рішення - на користь позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції.
Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Тараненко Юлія Володимирівна, залишити без задоволення.
Рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 серпня 2026 року.
Головуючий:
Судді: