ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8173/26 Справа № 215/9640/25 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.
УХВАЛА
06 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Макарова М.О., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року у справі № 215/9640/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про захист невизнаних прав та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про захист невизнаних прав та стягнення моральної шкоди.
Не погодившись з ухвалою суду від 09 січня 2026 року, ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, на виконання якої апелянтом до апеляційного суду подано заяву про відкриття провадження у справі після усунення недоліків.
Заява обґрунтована тим, що скаржник має важке матеріальне становище та дохід на місяць нижче рівня прожиткового мінімуму ОСОБА_1 . У зв`язку з хворобою скаржника та хворобою його матері, яку він доглядає, у нього відсутні кошти на конверти та поштові послуги. При цьому йому довелося витратити 30,00 грн на поштові послуги для звернення до суду. Також апелянт зазначив, що суд не оцінює специфічний, доречний та важливий аргумент у справі, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, тому він просить звільнити його від сплати судового збору у даній справі, звертаючи увагу на те, що судовий збір перевищує 5 % розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а це 1272,00 грн.
Для підтвердження свого майнового стану до заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків додано копію довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06 лютого 2026 року, виданої ОСОБА_1 , за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачафізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддярівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, беручи до уваги надану скаржником довідку, судовий збір у сумі 665,60 грн, який підлягає сплаті у даній справі, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, а тому вказана довідка не є недостатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, у зв`язку з чим слід відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору
Таким чином, передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Частиною другою статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи те, що скаржником не усунуто недолік апеляційної скарги відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 07 липня 2026 року, для забезпечення можливості реалізації конституційного права на апеляційне оскарження необхідно продовжити апелянту строк для усунення недоліку апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 127,185,357 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 січня 2026 року на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк апеляційна скарга буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Макаров