Справа №: 398/5215/26
провадження №: 4-с/398/30/26
УХВАЛА
Іменем України
"07" серпня 2026 р. м.Олександрія
Суддя Олександпрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, розглянувши скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Сагайдачна Валентина Володимирівна Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця,
ВСТАНОВИВ:
05.08.2026 року ОСОБА_1 , звернувся в суд із скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця. В обґрунтування заяви зазначив, що у провадженні державного виконавця перебуває виконавче провадження №72553816, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку. ОСОБА_1 з 11.04.2023 року є військовослужбовцем та з 02.07.2023 року по 06.03.2026 року перебував у полоні та був позбавлений особистої свободи. Після повернення з полону перебував на лікуванні та реабілітації в госпіталі. Факт перебування у полоні був відомий державному виконавцю, проте, виконавче провадження зупинене не було, як того вимагає п.17 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження». В порушення вимог Закону державний виконавець, 16.04.2026 року ухвалила постанову про арешт коштів боржника в сумі 861145,94 грн. Вважає дії державного виконавця неправомірними.
Просить визнати неправомірними дії державного виконавця щодо не зупинення виконавчих дій після того, як державному виконавцю стало відомо про наявність підстав про зупинення; визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 16.04.2026 року про арешт коштів боржника; зобов`язати зняти арешт з рахунків, накладений постановою від 16.04.2026 року; скасувати постанову про накладення арешту на рахунки; стягнути з відділу ДВС судовий збір.
Перевіривши скаргу на дотримання строків звернення до суду, а також дослідивши викладені у ній обставини та додані до неї письмові документи вважаю, що подану скаргу слід повернути без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Верховний Суд в своїх рішеннях неодноразово вказував, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.
Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 року в справі №466/948/19 зроблено висновок, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Звертаючись до суду з зазначеною скаргою заявник, веред іншого, просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 16.04.2026 року про арешт коштів боржника, скасувати зазначену постанову.
Проте, у скарзі не зазначено коли саме заявник дізнався про порушення його прав.
Зазначення у скарзі, що представник заявника - адвокат Ковальов А.І. 19.05.2026 року звертався до відділу ДВС з заявою про зупинення виконавчого провадження, свідчить про факт обізнаності заявника вже 19.05.2026 року про порушення його прав та мав право звернутися зі скаргою на протязі 10 днів , але звернувся лише 05.08.2026 року.
Абзацом 2 ч.2 ст.449 ЦПК України передбачено, що у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Таким чином, з огляду на наведене суд вважає, що вищезазначену скаргу подано ОСОБА_1 з пропуском строку, визначеного статтею 449 ЦПК України.
Згідно частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В частині другій статті 449 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Із змісту наведених правових норм убачається, що підставою для поновлення строку для подання скарги є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин та клопотання про його поновлення.
У Рішенні в справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява N 23436/03 ЄСПЛ зазначено: "Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А N 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).
В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі N 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, а також враховуючи те, що скаржник звернувся зі скаргою до суду 05.08.2026 та оскаржує дії державного виконавця, які тривають з 16.04.2026, клопотання про поновлення пропущеного строку не подав, згідно п.5 постанови Пленуму ВСУ №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду.
За таких обставин, зважаючи на те, що заявником перед судом не ставилося питання щодо поновлення пропущеного строку, відповідно скаргу слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 89, 126 - 127, 259 - 261, 353 - 354, 447 - 449 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Сагайдачна Валентина Володимирівна Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В.Голосеніна