Справа № 199/14658/25
(2/199/1373/26)
УХВАЛА
05.08.2026 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Спаї В.В.
секретар судового засідання Воробйов О.С.,
за участі представника позивача адвоката Волинець Т.В., відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача адвоката Дячкіної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву представника позивача адвоката Волинець Тетяни Вікторівни про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсною відмови від спадщини та свідоцтва про право на спадщину, де третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кухтіна Вікторія Віталіївна,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з клопотанням представника позивача,провадження в даній справі підлягає зупиненню через смерть відповідача ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як спірні правовідносини допускають правонаступництво у встановленому ст. 55 ЦПК України порядку. На підтвердження смерті відповідача ОСОБА_3 суду надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 18.02.2026 р.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Розглянув клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У частині першій статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
У постанові ВП ВС від 30.06.2020 № 264/5957/17 (14-37 цс 20) зазначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 і 4 частини другої вказаної статті). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя цієї статті). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України), наприклад, смерті фізичної особи.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
Внаслідок певної дії чи події сторону у зобов`язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов`язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов`язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов`язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 ЦК України), дарування (частина друга статті 718 ЦК України), факторингу (глава 73 ЦК України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 ЦК України) чи спадкування (стаття 1216 ЦК України)). Якщо означена заміна є неможливою внаслідок того, що правовідношення не допускає правонаступництва, таке правовідношення припиняється (статті 608, 609, 1219 ЦК України). Зобов`язання припиняється і тоді, коли правовідношення допускає правонаступництво, боржник був замінений правонаступником, але до останнього кредитор не заявив вимогу у визначений законом строк (висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 598 і частини четвертої статті 1281 ЦК України, сформульований у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (пункти 59-62), від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц(пункт 69.5), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 39)).
У випадку, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 6 частини першої статті 186 ЦПК України), а у разі, коли провадження у справі вже відкрито, - закриває таке провадження (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).
У позовній заяви ОСОБА_2 заявлено вимогу до ОСОБА_3 про визнання недійсною відмову ОСОБА_3 від спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 від 05.07.2016 р. на користь ОСОБА_1 .
Провадження в цій справі відкрито ухвалою до того, як настала смерть ОСОБА_3 .
За змістом ч.1 ст. 1273 ЦПК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (ч. 5 ст. 1273 ЦПК України).
Відмова від прийняття спадщини є особистим одностороннім правочином.
Отже, відмова від спадщини - це добровільна особиста дія, коли спадкоємець відмовляється від своїх прав на майно.
Правонаступництво у справі про визнання відмови від спадщини недійсною не допускається, оскільки право на оскарження такого одностороннього правочину є особистим та тісно пов`язаним з особою спадкоємця, тому провадження у справі не може бути зупинено з передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України підстави та підлягає закриттю на підставі п7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч. 3 ст. 258, ст.ст. 260 - 261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви представника позивача адвоката Волинець Тетяни Вікторівни про зупинення провадження у цивільній справі відмовити повністю.
Закрити провадження у справі в частині вимоги позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсною відмови від спадщини.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Ухвала в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В.Спаї