Справа № 202/2464/25
Провадження № 6/202/704/2026
УХВАЛА
Іменем України
07 серпня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Мачуського О.М., за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській про зміну способу та порядку виконання рішення суду та про виправлення помилки у виконавчому документі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального ВДВС у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «Банк Фамільний», -
ВСТАНОВИВ:
21.07.2026 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якій заявник просить суд:
1) змінити спосіб виконання рішення суду у цій справі, виключивши з резолютивної частини вказівку на виконання шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, та викласти його у редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн» та «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн»;
2) виправити помилку у виконавчому листі, виданому на виконання рішення суду в цій справі, в частині зазначення боржника, замінивши відомості про Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ, місцезнаходження) на «Держава Україна».
В обґрунтування заяви Головне управління зазначає, що на його виконанні перебуває виконавчий лист, виданий у цій справі, відповідно до якого стягнення коштів здійснюється органом, що обслуговує бюджетні кошти, в порядку, встановленому Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845). Заявник посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16, згідно з якою резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомості про суб`єкта виконання рішення, номери та види рахунків, з яких має здійснюватися списання коштів, оскільки порядок і спосіб виконання рішення регламентується відповідними нормативно-правовими актами, а не резолютивною частиною судового рішення. Головне управління також вказує на сталу практику Верховного Суду, за якою боржником у зобов`язаннях з відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, є держава Україна, а не Державна казначейська служба України, яка виконує суто розрахунково-технічну функцію та не може бути боржником за виконавчим документом.
Учасники справи про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, до судового засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Представник ОСОБА_1 адвокат Скиба В.В. подав до суду заяву, згідно якої заперечував проти задоволення заяви. Зазначив, що стягнення повинно відбуватись саме з Державного бюджету, а не з Держави Україна. ДКСУ у належним відповідачем по справі, а отже не має підстав для зміни способу виконання судового рішення та виправлення помилки у виконавчому листі.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року по справі № 202/2464/25 позовні вимоги ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державної казначейської служби України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Банк Фамільний", про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) завдану моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Рішення набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони, виконавця, у передбачених законом випадках - державного виконавця, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, встановити чи змінити спосіб та порядок його виконання. Згідно з частиною другою цієї статті заява про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення розглядається у десятиденний строк з дня надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому законодавством. Такий порядок визначено «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» № 845 КМУ від 3 серпня 2011 р, пп. 2 п. 5 якого надають органам казначейства право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, якщо буквальне виконання резолютивної частини є неможливим або таким, що не відповідає закону чи сталій судовій практиці. Отже, Головне управління як орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів і на виконанні якого перебуває відповідний виконавчий документ, наділене спеціальним законодавчо визначеним правом на звернення із заявою, передбаченою статтею 435 ЦПК України, у спорах цієї категорії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) сформулювала правовий висновок, за яким визначення у резолютивній частині судового рішення конкретного суб`єкта виконання, рахунків, з яких має здійснюватися безспірне списання коштів, є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що не повинно відображатися у резолютивній частині, оскільки це питання нормативно врегульоване Порядком № 845. Аналогічна позиція послідовно відтворена у подальшій практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Зазначені висновки стосуються саме способу та порядку примусового виконання і не зачіпають суті прийнятого рішення - розміру та підстав стягнення грошових коштів на користь позивача, а тому їх врахування не суперечить частині другій статті 435 ЦПК України, яка забороняє зміну рішення по суті.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи заявника про необхідність приведення способу виконання рішення суду у відповідність із сталою практикою Великої Палати Верховного Суду шляхом виключення з формулювання способу виконання посилання на списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
Відповідно до частини першої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Заява розглядається судом у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника; неявка стягувача і боржника не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 432 ЦПК України).
Судом встановлено, що у графі «Боржник» виконавчого листа, виданого у цій справі, зазначено Державну казначейську службу України з наведенням коду ЄДРПОУ та юридичної адреси цього органу. Разом з тим за усталеною позицією Верховного Суду кошти державного бюджету належать на праві власності державі, а боржником у зобов`язанні з відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими чи службовими особами, є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України), яка набуває та здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи державної влади в межах їх компетенції (частина перша статті 170 ЦК України). Державна казначейська служба України в цих правовідносинах виконує функцію обслуговування бюджетних коштів і не є боржником за зобов`язанням.
З огляду на викладене зазначення Державної казначейської служби України як боржника у виконавчому листі є технічною помилкою, яка підлягає виправленню у порядку статті 432 ЦПК України шляхом зазначення боржником держави Україна та виключення відомостей щодо коду ЄДРПОУ і місцезнаходження Державної казначейської служби України.
Керуючись статтями 259, 260, 353, 432, 435 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про встановлення (зміну) способу та порядку виконання рішення суду та про виправлення помилки у виконавчому документі - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення суду у цивільній справі № 202/2464/25, виклавши його в такій редакції:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.»;
«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 302 (триста два) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.».
Виправити помилку у виконавчому листі, виданому у справі № 202/2464/25, зазначивши боржником державу Україна.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мачуський