Судові рішення

Ухвала № 138845153 у справі № 607/17082/26 від 07.08.2026

Ухвала від 07.08.2026 у цивільній справі № 607/17082/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, суддя Черніцька І. М.

Справа№ 607/17082/26
СудТернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
СуддяЧерніцька І. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення07.08.2026
Надійшло до реєстру10.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138845153

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

07.08.2026

Справа №607/17082/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Акціонерного товариства «Ідея банк» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

АТ «Ідея банк» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 . Про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 234 041.03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 06 жовтня 2025 року між ним та відповідачем укладено договір кредиту, згідно умов якого відповідач отримала кредит на суму 170 185.42 грн, зі сплатою 81,57 процентів річних, на строк 90 місяців, дата повернення кредиту 06.04.2033 року. Банк свої зобов`язання виконав. Відповідач свої зобов`язання не виконала, останній платіж по кредиту здійснила 23.02.2026 року. Заборгованість станом на 07.07.2026 року становить 234 041.03 грн, з яких: 170 104.31 грн - заборгованість за тілом кредиту та 63 936.72 грн - простроченні проценти.

Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.

Одночасно, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну відповідачу земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0465 пл. 0.25 га в межах ціни позову.

В обґрунтування заяви банк вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Зокрема, відповідач свідома, що у неї є заборгованість за кредитом, проте не вчиняє жодних дій щодо її погашення.

Посилаючись на наведене та те, що невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити в майбутньому виконання рішення суду та захист його прав, просить суд вжити зазначені заходи забезпечення позову.

Згідно з вимогами ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову дійшов до наступних висновків.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз`яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен переконатися у тому, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Висновок суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може грунтуватися на припущеннях позивача .

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як слідує з викладених у позовній заяві обставин, між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, внаслідок чого позивач просить достроково стягнути всю суму заборгованості.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Зокрема, вказує, що відповідачу відомо про таку заборгованість, однак не вчиняє жодних дій щодо її погашення.

Суд вважає, що позивачем необґрунтовано належними та достатніми доказами необхідність та доцільність забезпечення позову у даній справі; не надано жодного доказу щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

У заяві не наведено жодних доказів того, що відповідач буде ухилятись від виконання можливого рішення суду чи створювати обставини, які б утруднювали чи унеможливлювали його виконання та без вжиття заходів забезпечення позову захист прав та інтересів позивача стане неможливим.

Заявником не зазначено доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію належного майна, ухилення від погашення боргу.

Сама лише думка позивача з приводу ускладнення в майбутньому виконання рішення суду, припущення щодо можливого відчуження майна, не може бути визнана судом достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову у спірних правовідносинах, оскільки є суб`єктивним судженням позивача, без зазначення існуючої очевидної небезпеки заподіяння шкоди позивачу.

Відтак, твердження позивача про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав не підтвердженні належними та достатніми доказами.

Також, згідно з вимогами ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивачем не вказано вартості майна, на яке просить накласти арешт, що позбавляє суд можливості встановить співмірність такого забезпечення заявленим позовним вимогам.

Таким чином, суд приходить до переконання, що подана представником позивача заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-154, 261, 352-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Ідея банк» про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.

Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 07 серпня 2026 року.

Суддя І.М. Черніцька

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.08.2026 Ухвала № 139139670 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
10.08.2026 Ухвала № 138866262 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області