Справа № 761/29367/26
Провадження № 2-о/761/459/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі суд встановив наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;4) усиновлення;5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;8) визнання спадщини відумерлою;9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (ч. 2-3 ст. 293 ЦПК України).
При цьому, згідно ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, справи про спадкування суди розглядають за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Аналогічні правові висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019р. у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця просить:
1. Витребувати з Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори копію спадкових справ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 );
2. Викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_1 ; ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_2 ; ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_3 ; ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_4 ; ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , тел.: НОМЕР_5 . Дані свідки можуть засвідчити обставини справи, які необхідні для встановлення зазначених юридичних фактів, а саме факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 та факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
3. Встановити факт того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є рідною матір`ю ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
4. Встановити, що ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.
Підставою для звернення до суду вказує ту обставину, що після смерті прабабусі ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, але оформити його на себе через нотаріальну контору заявник позбавлений можливості, оскільки після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_6 , яку вона прийняла після смерті своєї матері ОСОБА_9 24.05.2025 заявник звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене майно померлої прабабці. 24.10.2025 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пєшковою О.П. у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_6 було відмовлено у зв`язку з недоведеністю факту родинних відносин та факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини, зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що, заявником заявлено вимогу про встановлення факту, який не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, що має здійснюватися шляхом подання до суду відповідного позову.
Вирішення цього спору неможливо у справі окремого провадження, оскільки для цього необхідно застосовувати засади змагальності цивільного судочинства, які не притаманні окремому провадженню.
Відтак, з поданої заяви вбачається спір про право.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги містять елементи клопотання, зокрема, позивач просить: витребувати з Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори копію спадкових справ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), а також викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_1 ; ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_2 ; ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_3 ; ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , тел.: НОМЕР_4 ; ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , тел.: НОМЕР_5 . Дані свідки можуть засвідчити обставини справи, які необхідні для встановлення зазначених юридичних фактів, а саме факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 та факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Так, вимоги до будь-якої заяви, клопотання також визначені ст. 183 ЦПК України. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).
Разом з тим, оскільки позивачем не дотримано вимог щодо форми та змісту клопотання про витребування документів, суд позбавлений можливості розглянути зазначені вимоги по суті та прийняти відповідні рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження за вказаною заявою, оскільки зі змісту даної заяви вбачається спір про право.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 293, 315, 261, 353-355 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкриті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.
Суддя: