Справа № 638/18318/26
Провадження № 2/638/10860/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
04.08.2026 року засобами поштового зв`язку до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, згідно прохальної частини якої просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 08.06.2026 року про відмову в прийнятті на квартирний облік ОСОБА_1 ; зобов`язати Харківську міську раду та Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради взяти ОСОБА_1 у складі сім`ї з однієї особи на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у зв`язку з відсутністю належної житлової площі, з датою постановки на облік 02.06.2026 року; зобов`язати Харківську міську раду та Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради взяти ОСОБА_1 у складі сім`ї з однієї особи на облік громадян, які мають першочергове право на забезпечення житловою площею, як учасника бойових дій, з датою постановки на облік 02.06.2026 року; зобов`язати Харківську міську раду та Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради взяти ОСОБА_1 у складі сім`ї з однієї особи на облік громадян, які мають позачергове право на забезпечення житловою площею, як особу з інвалідністю внаслідок війни, з датою постановки на облік 02.06.2026 року.
Суддя, дослідивши подані матеріали, дійшов до наступних висновків.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відтак, вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
У цій справі спірні правовідносини виникли з приводу визнання права включення до списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла з урахуванням пільги учасника бойових дій та інваліда війни, тобто щодо можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця з 04.05.2026 року.
Згідно довідки №3/968 від 04.05.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 брав участь в період з 08.03.2022 року по 24.03.2022 року, з 26.03.2022 року по 01.04.2022 року, з 07.07.2022 року по 11.07.2022 року, з 12.07.2022 року по 13.07.2022 рік, з 14.07.2022 року по 07.08.2022 рік, з 16.08.2022 року по 21.08.2022 рік, з 06.09.2022 року по 10.09.2022 рік, з 11.09.2022 року по 17.09.2022 рік, з 20.09.2022 року по 22.09.2022 рік у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в адміністративних межах Харківської (м. Харків, м. Балаклія, Ізюмського району, м. Куп`янськ, Куп`янського району), Донецької (м. Краматорськ, Краматорського району) областей.
Згідно з даними, які містяться у посвідченні серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни до 12.03.2027 року.
Листом від 08.06.2026 №С-5-2058/0/88-26.08-31-5481/0/129-26 за підписом директора Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо взяття на квартирний облік, на сьогодні відсутні підстави для взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов у місті Харкові.
Частиною четвертою статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Як зазначалося судом, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення його прав як військовослужбовця, оскільки він є особою, що потребує поліпшення житлових умов в позачерговому порядку, а відмова позивача у включенні його до списку осіб, які мають право на позачергове одержання житла з урахуванням пільги інваліда війни є неправомірною. Такий обов`язок органів державної влади є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписів Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частин першої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службовою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Наведені норми права передбачають, що військова служба належить до служби публічної.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, особам, звільненим з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, особам, які на час звільнення мали вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше або набули право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім`ям військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, житло надається позачергово у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України. Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу. військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам соціального захисту» особам надаються такі пільги: позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передасться міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій.
Відповідно до пп. 5 п. 46 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постовою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 470 від 11.12.1984 року, поза чергою жилі приміщення надаються особам, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач у межах та у порядку, встановленому Порядком, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця.
З огляду на викладене, оскільки право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв`язку з проходженням військової служби та набуття інвалідності внаслідок війни, тобто спір у цій справі виник з приводу можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця, такий спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №127/1489/21.
Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
Роз`яснити позивачу, що він не позбавлений права із цими вимогами звернутися з позовною заявою за правилами Кодексу адміністративного судочинства до суду адміністративної юрисдикції.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: