ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/9590/26
№ провадження 2/646/5564/2026
У Х В А Л А
05 серпня 2026 року місто Харків
Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Куп`янська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Куп`янська державна нотаріальна контора Харківської області з вимогами: визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 41/48 частку в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями відповідно до плану земельної ділянки; визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 7/48 часток в праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями відповідно до плану земельної ділянки.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 2) частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно із пунктом 12. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносини у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Згідно із пунктом 3. Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Суд зазначає, що відповідно до абзацу третього пункту 1. розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2018 року за № 677/32129, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.
Отже, з урахуванням наведених вище правових норм, належним доказом вартості спірного нерухомого майна для цілей визначення ціни позову є документ, який підтверджує його дійсну (ринкову) вартість на час звернення до суду, зокрема, звіт про оцінку майна, складений суб`єктом оціночної діяльності.
Натомість технічний паспорт на житловий будинок, складений 08 травня 2001 року Куп`янським БТІ, на який позивачка посилається у позовній заяві як на підставу для визначення ціни позову та розміру судового збору, який підлягає сплаті, таким доказом не є.
Відомості про вартість майна, наведені у зазначеному документі, відображають вартість об`єкта станом на час його складення та, з огляду на сплив понад двадцяти п`яти років, очевидно не можуть підтверджувати актуальну ринкову вартість нерухомого майна на момент звернення до суду.
Разом з тим, сам по собі технічний паспорт є документом, що характеризує технічні параметри та стан об`єкта нерухомого майна, однак не є документом, складеним за результатами проведення незалежної оцінки майна, та не містить висновку суб`єкта оціночної діяльності щодо його ринкової вартості на відповідну дату.
Отже, посилання позивачки на вартість, зазначену у технічному паспорті від 08 травня 2001 року, не може бути визнано належним підтвердженням визначеної нею ціни позову та розміру судового збору.
За відсутності належного доказу актуальної вартості спірного майна суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення ціни позову та, відповідно, належність сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків шляхом долучення до позовної заяви належного доказу на підтвердження ринкової вартості спірного майна.
Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Куп`янська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків: подання до суду належного доказу на підтвердження ринкової вартості спірного майна.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Суд попереджає, що у разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Іщенко