ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
10.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/2528/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Висоцького А.М. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 (повний текст якого складено 20.07.2026, суддя Ліпинський О.В.) у справі № 904/2528/26
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ
до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", село Воронове
про стягнення збитків у розмірі 1 181 301,10 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 1 181 301,10 грн збитків, 14 175,62 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись із рішенням суду, Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Крім того, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного перегляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Висоцького А.М. (доповідач), суддів - Віннікова С.В., Чус О.В.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.1 п.2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 встановлений у розмірі 3 328,00 грн., і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 6 п. 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання даної апеляційної скарги розмір судового збору складає 21 263, 42 грн (1 181 301,10 грн * 1,5% * 150% * 0,8), та, відповідно, мав бути сплачений за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;
(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від
(Дата оскаржуваного рішення) по справі
(номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить.
Натомість апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивовано складним фінансовим становищем останнього.
Скаржник зазначає, що єдиним джерелом формування його доходів є надходження оплати за надані послуги від підприємств споживачів послуг та населення, однак через неналежне виконання зобов`язань по оплаті отриманих послуг з водопостачання підприємство не має достатньо обігових коштів для здійснення своєчасних та в повному обсязі платежів по договору.
Апеляційний господарський суд вважає подане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Водночас, з аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону), певний суб`єкт в особливій процедурі (п.4 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю; або арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією) чи боржник у процедурі банкрутства (неплатоспроможності).
Відтак, апелянт не відноситься до суб`єктів, яким може бути надана відстрочка/розстрочка, зменшення або звільнення від сплати судового збору.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у пункті 71 постанови від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 та пункті 8.18 постанови від 17.06.2026 у справі №917/1219/24 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Оцінюючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору в контексті фактичної можливості здійснити відповідну оплату, апеляційний господарський суд виснував наступне.
Аналіз положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право відстрочення сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
В той же час, необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Так, в підтвердження свого фінансового становища скаржник надає, зокрема, звіт про фінансовий стан Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", зі змісту якого убачається що станом на 31.03.2026 необоротні активи підприємства на кінець звітного періоду складають 148 667 грн, оборотні активи - 468 961 грн, тобто на вказані дати на рахунку боржника наявні кошти у розмірі, необхідному для сплати судового збору за поданою апеляційною скаргою.
Відтак, подані в обґрунтування необхідності надання відстрочки сплати судового збору документи не є належним доказом фінансового стану скаржника, а тому заявлене останнім клопотання не підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 174 Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати докази оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (21 263, 42 грн).
У разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається апелянту (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 у справі № 904/2528/26 залишити без руху.
3. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- сплатити судовий збір в сумі 21 263, 42 грн.
4. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Головуючий суддя Висоцький А.М.