УХВАЛА
10.08.2026 м. Харків Справа № 922/2771/26
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.,
розглянувши заяву Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 04.08.2026 (вх.№2771 від 05.08.2026) про видачу судового наказу на стягнення з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтенсивник" 75225,51 грн,
ВСТАНОВИВ:
Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю (заявник) надала Господарському суду Харківської області заяву про видачу судового наказу на стягнення з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтенсивник" (боржник) 75225,51 грн.
В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на невиконання боржником умов договору доручення №20-26/БД від 09.04.2026.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
З огляду на викладене, заявник має у поданій заяві зазначити інформацію щодо наявності у нього зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").
Однак, подана заява про видачу судового наказу не містить відомостей щодо наявності або відсутності зареєстрованого електронного кабінету у заявника.
Відповідно до ч. 6 ст. 150 ГПК України якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Згідно з ч. 7 ст. 150 ГПК України у разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Заявник у заяві про видачу судового наказу зазначив реквізити рахунку в банківській установі, а саме: IBAN НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК"; IBAN: НОМЕР_2 в АТ "СЕНС БАНК", однак не додав документа, що підтверджує наявність таких рахунків.
Таким чином, вищезазначена заява подана з порушенням ч. 7 ст. 150 ГПК України, а саме: до заяви про видачу судового наказу не додано документа, що підтверджує наявність такого рахунку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 147, 148, 150 - 153, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Відмовити Азово-Чорноморській інвестиційній компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю у видачі судового наказу про стягнення з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтенсивник" 75225,51 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 10.08.2026.
Суддя Ольшанченко В.І.