УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"10" серпня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2735/26
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.,
розглянувши матеріали
позовної заяви фізичної особи-підприємця Сопельник Михайла Дмитровича ( АДРЕСА_1 )
до фізичної особи-підприємця Сімоненко Олени Олександрівни ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 1043146,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Сопельник Михайло Дмитрович (позивач) надав Господарському суду Харківської області через підсистему "Електронний суд" позовну заяву до фізичної особи-підприємця Сімоненко Олени Олександрівни (відповідач), в якій просить суд:
1) достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення №01/08/2024, укладений 01 серпня 2024 року між фізичною особою-підприємцем Сопельник Михайлом Дмитровичем (позивач) та фізичною особою-підприємцем Сімоненко Оленою Олександрівною (відповідач);
2) стягнути з фізичної особи-підприємця Сімоненко Олени Олександрівни на користь фізичної особи-підприємця Сопельник Михайла Дмитровича заборгованість в сумі 1043146,00 грн, з яких:
- основна заборгованість з орендної плати в сумі 876000,00 грн;
- пеня в сумі 106085,17 грн;
- десять відсотків річних в сумі 61060,83 грн;
3) стягнути з фізичної особи-підприємця Сімоненко Олени Олександрівни на користь фізичної особи-підприємця Сопельник Михайла Дмитровича понесені позивачем судові витрати, а саме:
- судовий збір за подання позовної заяви в сумі 14988,15 грн.
Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також установленими ним передумовами для звернення до суду.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі. З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного та послідовного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи за його наявності, вказівку на статус фізичної особи-підприємця, відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Частиною 8 статті 6 ГПК України унормовано, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами 5, 6 статті 42 ГПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відповідно до п. 15, 44 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Абзацом першим та третім статті 6, абзацом першим статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Згідно з п. 1, 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи розроблено відповідно до вимог ГПК України та інших нормативно-правових актів.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Підпунктами 5.4, 5.4-1, 5.6, 5.8 п. 5 Положення передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Визначено, що Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Разом з тим, користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.
Відповідно до п. 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд, до якого подаються документи та докази, не інтегровано до ЄСІТС.
Згідно з п. 24 Положення визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.
Відповідно до п. 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Згідно з п. 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Відповідно до п. 12.1.1 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Інструкція) подача заяв відбувається покроково, кількість кроків може відрізнятися в залежності від типу судочинства та обраного шаблону.
Згідно з п. 12.1.2. Інструкції загальний принцип подачі позову (первинної заяви) до суду складається з наступних кроків:
- вхід до власного електронного кабінету за допомогою електронного ключа;
- перехід до розділу "заяви" та натискання кнопки "створити";
- вибір потрібного способу подачі заяви: "особисто" або "як представник (захисник)";
- натискання кнопки "наступний крок";
- у разі необхідності, повернення до попереднього кроку здійснюється шляхом натискання кнопки "повернутись".
Одним із кроків, який повинен здійснити позивач (його представник) при подачі первинної заяви до суду, є крок "Відповідач", як то визначено пунктом 12.6 Інструкції.
Так, відповідно до п. 12.6.1 Інструкції на кроці "Відповідач" натискання кнопки "Додати іншого відповідача" дозволяє ввести будь-яку потрібну кількість відповідачів. За допомогою кнопки "Х" можна видалити помилково внесеного відповідача.
Пунктом 12.6.2 Інструкції передбачено, якщо відповідач є фізичною особою, необхідно обрати кнопку "Фізична особа" та ввести дані про відповідача: ПІБ та адреса проживання/перебування - обов`язкові поля для заповнення, РНОКПП, адреса електронної пошти та контактний номер телефону відповідача заповнюються в тому разі, якщо така інформація відома.
02.08.2026 при подачі позовної (первинної) заяви до суду в підсистемі "Електронний суд" не дотримано порядку заповнення відповідних відомостей про відповідача, оскільки не вказано відповідача як учасника справи, а саме: ПІБ та адреса проживання/перебування, РНОКПП, адреса електронної пошти та контактний номер телефону відповідача.
Перевіривши матеріали позовної заяви та сформовану картку електронної справи в автоматизованій системі документообігу суду, судом встановлено, що при формуванні та відправці позовної заяви через підсистему "Електронний суд" позивачем (його представником) у відповідних електронних полях підсистеми (метаданих електронного документа) не зазначено відповідача як учасника справи, відомості про відповідача містяться виключно в тексті прикріпленого текстового файлу позовної заяви.
Таким чином, позивачем (його представником) не дотримано встановленого порядку внесення відомостей про відповідача до структурованої форми позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", визначеного Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, що не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення у позовній заяві відомостей про сторони та інших учасників справи.
Подання процесуальних документів, зокрема, позовної заяви в системі "Електронний суд" з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи без застосування вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідної форми документа, передбаченої Інструкцією користувача Електронного суду, що суперечить пункту 26 Положення, суперечить приписам частин 5, 6 статті 42 ГПК України.
В контексті наведеного суд враховує, що вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 ГПК України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (висновок Верховного Суду в ухвалі від 20.11.2023 у справі №911/362/22).
Як убачається з відомостей, які містяться у програмі ДСС, позивач (фізична особа-підприємець Сопельник Михайло Дмитрович) не має зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Згідно відомостей, що містяться у програмі ДСС, представником позивача Таран Євген Сергійович, який має зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Наведене вище не є формалізмом, оскільки вимоги процесуального закону та наведеного Положення, є загальними для користувачів ЄСІТС, а відтак подана позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною першою статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
В ч. 2 ст. 60 ГПК України встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою.
В ч. 4 цієї ж статті визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Подана позовна заява підписана представником позивача Тараном Є.С.
В якості доказів наявності повноважень представника позивача Тарана Є.С., що підписав позовну заяву, до позову надана копія довіреності від 08.07.2026 зареєстрована в реєстрі за №1112, яка не може вважатися належним та допустимим доказом наявності у представника позивача повноважень на підписання від його імені позовної заяви, оскільки довіреність видана фізичною особою Сопельник Михайлом, а не фізичною особою-підприємцем Сопельник Михайлом Дмитровичем, який вказаний позивачем у позовній заяві.
Доказів припинення підприємницької діяльності Сопельник Михайлом Дмитровичем до суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, позивачем подано позовну заяву без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 ГПК України, що є підставою для її повернення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позивачу позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків з урахуванням вище наведеного, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод позивачу у доступі до правосуддя.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Повернути фізичній особі-підприємцю Сопельник Михайлу Дмитровичу позовну заяву від 02.08.2026 (вх.№2735/26 від 03.08.2026) та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 10.08.2026.
Суддя Ольшанченко В.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).