Справа № 489/1616/26
Номер провадження 2/489/1516/26
УХВАЛА
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
10 серпня 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щукіної Н.О.,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шумілової Н.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку майна, разом із зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,
встановив:
27.02.2026 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Щукіну Н.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку майна.
Свої вимоги мотивував тим, що починаючи з 2013 року він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 , при цьому жоден з них не перебував в зареєстрованому шлюбі. З вересня 2013 року по жовтень 2017 року він та відповідач проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 в цей період не працювала, власного доходу не мала. З жовтня 2017 року по грудень 2019 року вони проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Дана квартира потребувала ремонту, тому позивач перед переїздом зробив його, облаштував балкон. Наприкінці 2019 року позивач та відповідач придбали житловий будинок АДРЕСА_3 , право власності на який було зареєстровано за ОСОБА_2 . Вартість будинку становила 368 500,00 грн., на момент купівлі будинок потребував ремонту. Позивач за період з 2019 по 2020 рік облаштував будинок, зробив ремонт, придбав металопластикові вікна, оплачував комунальні послуги, придбав побутову техніку. Проживаючи разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вважав її та її неповнолітнього сина своєю родиною, ніс витрати на їх утримання, оплачував навчання сина відповідача. В жовтні 2020 року ОСОБА_2 вихала до Республіки Польща на заробітки, позивач залишився вдома разом з її неповнолітнім сином. За час перебування відповідача за кордоном витрати по утриманню будинку ніс одноосібно позивач. В період спільного проживання сторін, в тому числі у липні 2024 року, під час чергового приїзду відповідача, сторони разом проводили дозвілля, спільно проживали та харчувались, їздили на відпочином, відвідували друзів, про що свідчать спільні фото. Проте в грудні 2025 року відповідач приїхала в Україну та повідомила, що більше не хоче проживати спільно з позивачем, наполягала, щоб він виїхав з їх спільного будинку, на що отримала відмову. 06.02.2026 позивачем була отримана вимога про звільнення житлового будинку від речей та його виселення.
Окремо позивач вказував на те, що за період спільного проживання з відповідачем внаслідок його зусиль та матеріальних затрат первинна вартість будинку (368 500,00 грн. у 2019 році) значно збільшилась - до 1 489 106,00 грн.
Посилаючись на викладене, позивач просить суд: визнати житловий будинок АДРЕСА_3 об`єктом права спільної сумісної власності сторін; визнати за ним право власності на 1/2 частку цього будинку.
До позовної заяви ОСОБА_1 долучено клопотання про виклик свідків. Додатково 03.08.2026 представник позивача подала клопотання про виклик ще одного свідка. А саме просить суд викликати в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Провадження у справі № 489/1616/26 за вказаним позовом відкрито відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03.03.2026, в якій роз`яснено право відповідачу на подачу зустрічного позову; призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.
Також ухвалою суду від 03.03.2026 частково задоволено заяву про забезпечення позову, накладено арешт на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 67 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 971 від 20.12.2019, посвідченого ПН ММНО Захаренко І.В.
16.04.2026 відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_7 направила до суду зустрічний позов у якому просить:
1) припинити ОСОБА_1 сервітут у вигляді права користування житловим будинком АДРЕСА_3 ;
2) усунути ОСОБА_2 перешкоди у реалізації права користування та розпорядження будинком АДРЕСА_3 шляхом виселення ОСОБА_1 без надання іншого приміщення.
В обґрунтування зустрічного позову посилається, що спірний будинок був придбаний ОСОБА_2 за особисті кошти від продажу двох її квартир, та не може бути об`єктом права спільної сумісної власності. Також зазначає, що ОСОБА_1 хоч і вселився у 2019 році у спірний будинок як її співмешканець, проте з липня 2024 року їх стосунки припинені, сторони спільним побутом не пов`язані. Отже ОСОБА_1 , маючи інше житло по АДРЕСА_4 , продовжує проживати у спірному будинку та чинить позивачу за зустрічним позовом перешкоди у його користуванні та розпорядженні.
Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 22.04.2026 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна.
23.04.2026 від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого він просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі. Наполягає на тому, що твердження ОСОБА_2 про те, що він не вклав будь-яких коштів у придбання спірного будинку не відповідає дійсності. Вказував на те, що відповідні квитанції про придбання будівельних матеріалів протягом 2020-2022 років долучені ним до матеріалів справи. Крім того зазначав, що маючи будівельні знання та навички він особисто своєю працею здійснював покращення та реконструкцію вказаного житлового будинку. При цьому наполягав на тому, що метою для придбання спірного будинку було саме покращення житлових умов подружжя. Наполягав на тому, що виселення його зі спірного житлового будинку не відповідає нормам чинного законодавства. Також ОСОБА_1 вказував на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має відповідати критеріям реальності та розумності, доказів на понесення витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 до матеріалів справи не долучено, в зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні вимог про стягнення з нього таких витрат у розмірі 20 000,00 грн.
23.04.2026 від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_8 надійшла заява про виклик в судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_9 , а 03.08.2026 - ОСОБА_10
31.07.2026 представник позивача за первісним позовом - Щукіна Н.О., з посиланням на ч. 3 ст. 49 ЦПК України подана заява про уточнення позовних вимог з посиланням на практику Верховного Суду України від 20.02.2012 та 25.12.2013, в якій просить суд: визнати житловий будинок АДРЕСА_3 об`єктом права спільної сумісної власності сторін та здійснити його поділ у рівних частках.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Щукіна Н.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зустрічний позов не визнала; просила суд задовольнити всі клопотання про виклик в судове засідання свідків, закрити підготовче провадження у справі та призначити її до розгляду по суті, прийнявши заяву про уточнення позовних вимог від 31.07.2026. При цьому на питання суду пояснила, що просить не виділяти частки сторін у спірному будинку в натурі, а визнати за кожною із сторін по частки на спірний будинок - тобто визнати за кожною із сторін по 1/2 ідеальної частки у цьому будинку.
Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Шумілова Н.І. в судовому засіданні первісний позов не визнала, зустрічний позов підтримала в повному обсязі; не заперечувала проти закриття підготовчого провадження у справі та виклик свідків.
Статтею 189 ЦПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного,своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно положень п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про виклик у судове засідання свідків.
У відповідності до ч. 1 ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Щукіною Н.О. було заявлено клопотання про виклик в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Завданням цивільного судочинства є справедливий і неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ.
Враховуючи викладене, з метою повного і всебічного розгляду справи, суд вважає, що заявлені клопотання про виклик свідків є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Виконавши процесуальні дії, передбачені частиною другою статті 197 ЦПК України, зокрема встановлено, що всі заявлені клопотання розглянуті; відсутні питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову; необхідні докази для встановлення обставин справи позивачем надані, питання про витребування додаткових доказів та про забезпечення доказів сторонами не ставилися, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті встановити порядок з`ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та порядок дослідження доказів шляхом допиту свідків, послідовного дослідження доказів, наявних в матеріалах справи.
Вирішуючи питання про дату проведення судового засідання, судом враховано навантаження суду та перебування головуючої судді Микульшиної Г.А. у плановій відпустці з 07.09.2026 по 25.09.2026.
Керуючись статтями 196-200, 258-260 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку майна, разом із зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення.
Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28 жовтня 2026 року на 13:00 годину, в приміщенні Інгульського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів 81, 4-й поверх, зал судових засідань № 8 (каб. 406).
Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_10 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 10.08.2026.
Суддя Г.А. Микульшина