Ухвала
10 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 143/1269/25
провадження № 61-10507ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Мневець Олександром Миколайовичем, на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного судувід 30 липня 2026 року в справі за позовом акціонерного товариства «Вінницяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року АТ «Вінницяобленерго» через систему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 152 183,63 грн.
Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року, залишеним без змінпостановою Вінницького апеляційного суду від 30 липня 2026 року позов АТ «Вінницяобленерго» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Вінницяобленерго» завдані збитки в сумі 152 183,63 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
27 липня 2026 року ОСОБА_1 через Електронний суд подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Мневець О. М., на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 липня 2026 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 152 183,63 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У касаційній скарзі вказується, що ОСОБА_1 звертається з касаційною скаргою відповідно до положень пунктів а), в) частини третьої статті 389 ЦПК України - касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формуання єдиної правозастосовчої практики і справа становить значний суспільний інтерес. Просить надати правові висновки для формування єдиної правозастосовчої уніфікованої практики у відсутність на цей час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: положень пунктів 8.2.5 та 8.2.6 ПРРЕЕ, а також положень статей 77-80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності, достатності доказів та їх оцінки судом під час ухвалення рішення у справі в контексті відсутності в акті про порушення ПРРЕЕ, рішенні комісії оператора системи розподілу електроенергії, розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії й в рахунку на оплату відомостей про споживача, який визначений Оператором системи розподілу як відповідач у судовій справі про стягнення вартості необлікованої електроенергії та який не брав участі як під час оформлення порушення ПРРЕЕ, так й під час розгляду акту про порушення ПРРЕЕ комісією ОСР, при тому, що особа, відносно якої складено акт про порушення ПРРЕЕ та прийнято рішення комісії оператора системи розподілу електричної енергії про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії померла до дати виявлення порушення, а також щодо: можливості застосування пункту 8.2.6 ПРРЕЕ щодо повторного розгляду акту про порушення комісією ОСР після встановлення особи актуального споживача послуги з розподілу електроенергії станом на дату оформлення акту про порушення ПРРЕЕ з урахуванням норм цивільного законодавства про спадкування, зокрема статті 1218 ЦК України (до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті) та частини 1 статті 1231 ЦК України (до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем). Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і справа становить значний суспільний інтерес.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що ВерховнийСуд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Мневець Олександром Миколайовичем, на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року та постанову Вінницького апеляційного судувід 30 липня 2026 року в справі за позовом акціонерного товариства «Вінницяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков