Справа № 184/542/26
Номер провадження 2-о/184/50/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Покров
Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи - Шакалової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , представник заявника - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , Міністерство оборони України «про встановлення факту, що має юридичне значення»,
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника звернулась до суду із вказаним вище позовом, в якому просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 самостійно виховує та утримує малолітніх синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову посилається на те, що заявник, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , є батьком малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між батьками дітей розірвано згідно заочного рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 02.11.2017 року. Після розірвання шлюбу діти, за домовленістю між батьками, проживали разом з матір`ю - ОСОБА_3 . Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_3 разом з дітьми внутрішньо перемістилася до Івано-Франківської області, Коломийський район, с. Іванівці. 08.11.2025 року малолітніх дітей працівниками поліції СЮП ВП "Коломийського РВП тимчасово влаштовано до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей". Причиною поміщення дітей до закладу стало те, що діти перебували без нагляду дорослих та без опіки з боку матері, бродяжили та не хотіли повертатися за місцем проживання у зв`язку із вчиненням домашнього насильства вітчимом відносно їх матері. 11.11.2025 року за заявою заявника малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 передані батьку. Рішенням виконкому Покровської міської ради від 25.12.2026 року за №573/06-53-25 місце проживання малолітніх дітей визначено з батьком - ОСОБА_2 . Ним створено належні умови для їх проживання у помешканні батька, а матір`ю таких умов наразі не створено, мати не працює, веде асоціальний спосіб життя. На даний час заявник самостійно їх утримує та виховує. Заявник не бажає позбавляти мати дітей батьківських прав та розривати родинні зв`язки. Проте, оскільки місце проживання дітей визначено з батьком, він їх самостійно утримує і виховує, виникла необхідність у встановленні даного юридичного факту. В зв`язку з чим представник заявника змушена звернутись до суду з вказаною заявою.
Представник заявника - ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги заявника підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Повноважний представник Органу опіки та піклування Покровської міської ради - Шакалова В.М. в судовому засіданні при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Повноважний представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, надав письмове пояснення, в якому просить врахувати дані пояснення при вирішенні справи та прийнятті законного обґрунтованого рішення, справу розглянути без участі їх представника.
Повноважний представник Військової частини НОМЕР_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд, вислухавши представника заявника, заінтересовану особу, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У свою чергу, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , зареєстрованого 12.10.2012 року Верхньобогданівською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області, актовий запис №01, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_6 (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 , зареєстрованого 21.07.2015 року Верхньобогданівською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області, актовий запис №02, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_6 (а.с.7об).
Згідно копії рішення Біловодського райсуду Луганської області від 02.11.2017 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірваний (а.с.8).
Згідно довідки про доходи від 20.11.2025р. за №76/1, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_2 є військовослужбовцем. Загальна сума доходу за період з 01.05.2025р. по 31.10.2025р. за винятком аліментів становить 125 332,86 грн. (а.с.9).
Згідно виписки Служби у справах дітей Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 11.11.2025р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував в Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей з 08.11.2025р. по 11.11.2025р. (а.с.9об).
Згідно виписки Служби у справах дітей Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 11.11.2025р., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував в Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей з 08.11.2025р. по 11.11.2025р. (а.с.10).
Згідно Акту про факт передачі дитини від 11.11.2025р., ОСОБА_5 передано батьку ОСОБА_2 на підставі Наказу від 11.11.2025р. (а.с.10об).
Згідно Акту про факт передачі дитини від 11.11.2025р., ОСОБА_4 передано батьку ОСОБА_2 на підставі Наказу від 11.11.2025р. (а.с.11).
Згідно заяви ОСОБА_2 від 21.11.2025р., який просить розглянути питання на засіданні комісії Служби у справах дітей виконкому Покровської міської ради щодо визначення місця проживання його малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з ним за адресою - АДРЕСА_1 . Мати дітей - ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , участі в житті дітей не приймає, віддала дітей до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей 08.11.2025р., звідки він їх забрав 11.11.2025р. 24.11.2025р. по закінченню відпустки за сімейними обставинами має повернутися в частину НОМЕР_1 (а.с.11об).
Згідно службової записки від Т.в.о. начальника реєстраційного відділу - головного спеціаліста реєстраційного відділу Катерини Дрозд стосовно інформації про реєстрацію місця проживання осіб в межах Покровської міської територіальної громади. СУТЬ ПИТАННЯ: щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах Покровської міської територіальної громади. ПРОПОЗИЦІЇ: за відомостями реєстру територіальної громади м. Покров: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 18.04.2023р. і по теперішній час; малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 26.11.2025р. не перебувають зареєстрованими в межах Покровської міської територіальної громади (а.с.12).
Згідно Акту обстеження умов проживання від 28.11.2025р., проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні. Наявні всі необхідні меблі та побутова техніка, продукти харчування, присадибна ділянка. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: діти мають окрему кімнату, де розташоване спальне місце, місце для навчання, наявний комп`ютер, інтернет, сезонний одяг та взуття. ОСОБА_2 військовий ЗСУ. Стосунки в сім`ї родинні, турботливі (а.с.12об).
Згідно повідомлення Адміністрації КНП «ЦПМСД Покровської міської ради» №1355 від 27.11.2025р. діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на «Д» обліку в Центрі не перебувають. Щеплені за віком. Декларації підписані з лікарем педіатром ОСОБА_8 . За медичною допомогою до лікарів ПМД не звертались (а.с.13).
Згідно повідомлення КП «Центральна міська лікарня Покровської міської ради Дніпропетровської області» №1904 від 27.11.2025р., ОСОБА_2 на обліку у лікарів КП «ЦМЛ ПМР ДО» не перебуває (а.с.13об).
Згідно повідомлення Відділу «Служби у справах дітей» Управління соціальної політики Коломийської міської ради від 09.12.2025р. №2309/02.10.9-32, працівниками відділу «Служба у справах дітей» УСП Коломийської міської ради було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_2 , та складено акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 . З`ясовано, що мати не проти, щоб її малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали біля батька ОСОБА_2 , оскільки у неї складне матеріальне становище. Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перебувають на обліку у складних життєвих обставинах відділу «Служба у справах дітей» УСП Коломийської міської ради (а.с.14).
Згідно Акту №118 обстеження умов проживання від 08.12.2025р., проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання: в помешканні підключена вода, пічне опалення, туалет на вулиці, умови проживання задовільні. Діти мали окрему кімнату та місце для сну. Діти відвідували Іванівецьку гімназію ім. М.Вишиванюка. ОСОБА_3 проживає з чоловіком ОСОБА_9 . Стосунки в сім`ї складні. Вітчим колишній військовий, пережив 6 контузій, тому часто зривається. ОСОБА_3 не проти, щоб на момент вирішення їхніх питань по життю діти проживали з ОСОБА_2 , так як до 10.12.2025р. вони вимушені покинути хату в АДРЕСА_2 (а.с.14об).
Згідно заяви ОСОБА_3 від 06.12.2025р., 08.11.2025р. їхніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було поміщено до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, де вони перебували до 11.11.2025р., після чого передані батьку. На теперішній час внаслідок складних життєвих обставин вона не може повноцінно утримувати їх, а тому вважає, що в інтересах дітей буде їх проживання разом з батьком. У разі змін обставин життя їй відомо, що вона може клопотати про зміну їх місця проживання, а також, що може це питання узгодити безпосередньо з ОСОБА_2 . Просить не позбавляти її батьківських прав, оскільки вже стає на шлях виправлення своєї поведінки та життєвих обставин (а.с.15).
Згідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2025р., Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 року №765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» затверджено Перелік видів державної соціальної допомоги, соціальної стипендії (далі Перелік), призначення та виплата яких здійснюються органами Пенсійного фонду України з 01.07.2025 року. За даними підсистеми «Єдиної інформаційної системи соціальної сфери» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ніяких видів допомог на дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримують (а.с.16).
Згідно повідомлення Управління освіти виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області від 08.12.2025р. №2014/04, ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.11.2025 року зараховані до КЗ «ЛІЦЕЙ №9». Мають статус ВПО, до введення воєнного стану проживали в Луганській області, статус набули в Івано-Франківській області. Наразі родина проживає за адресою: АДРЕСА_1 , складається з п`ятьох осіб: батько - ОСОБА_2 служить в ЗСУ; дружина - ОСОБА_12 працює в лікарні; син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здобувач освіти КЗ «ЛІЦЕЙ №9», 7 клас; син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здобувач освіти КЗ «ЛІЦЕЙ №9», 4-А клас; пасинок - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , здобувач освіти КЗ «ЛІЦЕЙ №9», 6-Б клас. Мати дітей, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не працює, веде асоціальний спосіб життя, мешкає в с. Іванівське Коломийського району Івано-Франківської області (службами діти були вилучені з її родини), має статус ВПО (мешкала в Луганській області). 03.12.2025 року комісія закладу освіти відвідала здобувачів освіти за адресою проживання. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 живуть з батьком, його дружиною та її сином ОСОБА_14 у власному будинку (складається із трьох кімнат, санвузла), де зроблений сучасний ремонт. Хлопці мешкають в окремій кімнаті, де є все необхідне. Здобувачі освіти систематично відвідують освітній заклад, пропусків занять не мають. ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_12 (дружина батька) співпрацюють з адміністрацією, практичним психологом, соціальним педагогом закладу освіти. Вони відповідально ставляться до виховання, навчання та матеріального утриманням дітей, стосунки між ними і хлопчиками доброзичливі. Вони допомагають їм у проходженні адаптивного періоду, створюють умови для теплого, комфортного спілкування вдома, заохочують до пізнання нового. Батько записав синів на спортивну секцію з футболу при КПНЗ «ДЮСШ Ім. Д.Дідика Покровської міської ради». Він у ліцеї цікавиться освітнім процесом, успіхами, поведінкою дітей, регулярно спілкується з класними керівниками. 03.12.2025 року соціальний педагог закладу освіти у телефонному режимі спілкувалася з ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . При розмові з нею з`ясувала наступне: наразі у неї відсутні умови для проживання її малолітніх синів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , тому що їхню родину, за створений безлад у наданому їм помешканні, виселили. Вона не працює, не має матеріальних статків для утримування дітей. З синами вона підтримує зв`язок у телефонному режимі та пагубно впливає на їхнє ментальне здоров`я. Соціальний педагог під час спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з`ясувала, попри все, що з ними трапилося (ситуації, обумовлені нездоровим кліматом в сім`ї) поважно відносяться до матері та співчувають їй. Родина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходиться під соціально-психолого-педагогічним супроводом закладу освіти (а.с.17).
Згідно повідомлення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025р. №01-05/239/2025, в провадженні суду відсутня інформація про притягнення у період поточного 2025 року ОСОБА_2 до адміністративної або кримінальної відповідальності (а.с.18).
Згідно повідомлення Відділу «Служба у справах дітей» Управління соціальної політики Коломийської міської ради від 04.12.2025р., з листа головного управління національної поліції Івано-Франківської області Коломийського району по відділу «Служба у справах дітей» УС міської ради надійшла інформація, що малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували без нагляду дорослих та без опіки з боку матері, бродягували та не хотіли повертатися за місцем проживання у зв`язку з вчиненням домашнього насильства вітчимом відносно матері. Мати з дітьми являються внутрішньо переміщеними особами у зв`язку з воєнними діями тимчасово проживають в АДРЕСА_2 . 08.11.2025 року двох дітей працівниками поліції СЮП ВП Коломийського РВП тимчасово влаштовано до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічно реабілітації дітей. 10.11.2025 року батько малолітніх дітей ОСОБА_2 звернувся до відділу «Служба у справах дітей» УСП Коломийської міської ради із заявою про повернення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в його сім`ю. Відомо, що батьки дітей розлучені з 2017 року. Батько ОСОБА_2 має всі умови для належного проживання та виховання дітей, забезпечений власним житлом в АДРЕСА_1 . 11.11.2025 року відділ «Служба у справах дітей» УСП міської ради звернулися з листом №196/02.10.9-32 про надання дозволу на вибуття дітей з Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічно реабілітації з метою повернення з рідну сім`ю на виховання батькові ОСОБА_2 . З метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просять вжити заходів і розглянути питання доцільності взяття їх на облік, як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах, обстежити умови проживання батька ОСОБА_2 (а.с.18об-19).
Згідно заяви ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 28.11.2025р., який не заперечує проживати з батьком (а.с.19об).
Згідно заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 28.11.2025р., який не заперечує проживати з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).
Згідно висновку служби у справах дітей виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , від 25.02.2026р., служба рекомендує органу опіки та піклування Покровської міської ради Дніпропетровської області прийняти рішення про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 (а.с.21-23).
Згідно Рішення №573/06-53-25 від 25.12.2025р. виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком, ОСОБА_2 (а.с.24).
За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19).
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд, серед інших, розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У ч. 1 ст. 315 цього Кодексу наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому, сімейні відносини, як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, котрі поділяються на юридичні дії (спричинення яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду їй може бути надана відстрочка.
Додаток №5 "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначає документом, що підтверджує відстрочку - рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і складається зі спеціального Закону України «Про охорону дитинства» та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони й піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється СК України (ст. 1 СК України).
Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.
Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у ст.ст. 150, 151 СК України.
Сімейний кодекс України надає батькам право врегулювати питання здійснення батьківських прав щодо спільної дитини у добровільному порядку, шляхом укладання договорів. Сімейним кодексом України згадуються такі поіменовані види договорів щодо участі у вихованні дитини: договір про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (ч.1 ст.109 СК України) та договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини (ч.4 ст.157 СК України). Різниця між цими двома договорами полягає в тому, що перший договір укладається подружжям під час розірвання шлюбу, в той час як другий договір стосується інших випадків, коли один із батьків проживатиме окремо від дитини.
За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Зазначена норма свідчить про те, що предметом договору є порядок здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Отже, навіть якщо один із батьків проживає окремо від дитини, на підставі цього договору він має здійснювати батьківські права та виконувати обов`язки, що очевидно полягає у вчиненні визначених договором певних дій, необхідних для виховання дитини, а не у повній відмові від них.
Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.
При цьому, сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав таї обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Так, у силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (ст. 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у! випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 30 ЦК України).
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Тому смерть, до прикладу, батька/матері дитини є підставою для припинення його/її обов`язку утримувати дитину.
Згідно із частиною другою статті 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (ст.164 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.
Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Як зазначалося вище, заявник просить установити факт самостійного виховання та утримання ним дітей, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дітей.
Так, у статті 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. За частиною першою цієї стан право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають не лише один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона) перебуває, а й орган опіки та піклування або прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного; виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.
Частиною першою та частиною п`ятою ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стороною представника Міністерства оборони України та наданими ним письмовими доказами цілком спростовані доводи заявника та його представника, викладені в заяві та в судовому засіданні.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
У зв`язку з відмовою у задоволенні вимог, судові витрати відшкодуванню заявнику не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , представник заявника - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , Міністерство оборони України «про встановлення факту, що має юридичне значення» - відмовити.
Судові витрати залишити за заявником.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.08.2026 року.
Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш