Справа № 761/32239/26
Провадження № 2/761/14999/2026
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали вказаної позовної заяви.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 року цивільну справу передано судді Романишеній І.П.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Згідно частини сьомої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» Таранущенко Катерина Василівна на підтвердження своїх повноважень надала копію довіреності на представництво інтересів юридичної особи.
Разом із тим, додані до позову матеріали не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Таранущенко Катерини Василівни діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду відповідні докази, що підтверджують повноваження Таранущенко Катерини Василівни звертатися до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до положень частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Звертаючись із позовною заявою ТОВ «Новий колектор» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103505311 від 27.11.2025 року у розмірі 68 073,96 грн, з яких: 24 925,00 грн - основний борг; 16 648,96 грн - відсотки; 18 500,00 грн. - комісія; 8 000,00 грн. - штраф.
Поряд з цим, представником позивача до позовної заяви не долучений обґрунтований розрахунок суми основного боргу, нарахованих процентів, комісії та штрафу.
Долучена до позовної заяви виписка з особового рахунку не є обґрунтованим розрахунком, в розумінні норм ЦПК України, оскільки не містить відомостей, яким чином позивач нараховував відсотки по кредиту (строк, ставка), не містить відомостей чи здійснювалося відповідачем часткове погашення боргу, тощо.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Отже, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути відповідні недоліки позову шляхом надання відповідних доказів, що підтверджують повноваження Таранущенко Катерини Василівни звертатися до суду з даною позовною заявою, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Керуючись ст. 177, 185, 353 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА