ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Справа №160/2216/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
30.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 3 приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за періоди з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 05.10.2022 року поранення;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і стягнути на користь ОСОБА_1 за періоди з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим поранення 05.10.2022 у загальній сумі 100 000 грн. 00 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 19.05.2020 по травень 2024 року та 05.10.2022 отримав тяжке поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми від 25.11.2022 № 12186, довідкою ВЛК від 08.11.2024 № 7510 та свідоцтвом про хворобу від 14.03.2023 № 2003. Однак за період перебування на лікуванні після отриманого поранення й до моменту виключення зі списків особистого складу відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду з розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні, що й зумовило звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 27.02.2026, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
17.02.2026 до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи наступним. Керуючись наданою позивачем довідкою військово-лікарської комісії від 05.01.2023 року №99, у тексті якої відсутнє формулювання, що поранення пов`язане із захистом Батьківщини, у військової частини за час перебування позивача у відпустку за станом здоров`я терміном 30 діб з 11 січня 2023 року по 09 лютого 2023 року, були відсутні підстави включення ОСОБА_1 до наказу для отримання винагороди в розмірі 100000 гривень. Саме грошове забезпечення за вказаний період з урахування додаткової винагороди збільшеної до 30000 гривень, відповідно до копії картки особового рахунку військовослужбовця №8341/1/ФЕС, виплачена позивачу в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 19.05.2020 по травень 2024 року.
Відповідно до довідки про обставини травми виданого командиром військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2022 № 12186, 05.10.2022 солдат ОСОБА_1 отримав осколкове поранення лівої нижньої кінцівки та лівої верхньої кінцівки. В довідці також зазначено, що поранення отримано під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження. Довідка видана на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 №12853.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 05.01.2023 №99, проведено медичний огляд ВЛК позивача про причинний зв`язок захворювання та встановлено, що нестійка контрактура суглобів третього, четвертого пальців лівої кисті, лівого гомілковостопного суглоба після вогнепальних переломів (05.10.2022) основних фаланг та нижньої третини малогомілкової кісті з тимчасовим порушенням функції кінцівок - є пораненням, так, пов`язаним з проходженням військової служби. При цьому, згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). на підставі ст.81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ, ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров`я на тридцять календарних днів.
10.01.2023 командир військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) видав наказ №11, яким вважати такими, що вибули з пункту постійної дислокації у відпустку за станом здоров`я солдат ОСОБА_1 на 30 діб, з 11 січня 2023 року по 09 лютого 2023 року. Підстава: рапорт солдата ОСОБА_2 від 10 січня 2023 року вх. № 1482, відпускний квиток від 10 січня 2023 року № 749, довідка військово-лікарської комісії від 05 січня 2023 року № 99.
08.11.2024 КНП «Люботинська міська лікарня» склала довідку ВЛК від 08.11.2024 №7510 після медичного огляду ОСОБА_1 , якою встановлено діагноз та причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): віддалені наслідки (05.10.22) у вигляді вогнепального осколкового сліпого поранення лівої кисті з вогнепальним уламковим переломом основних фаланг III-IV пальців зі зміщенням уламків, великим дефектом м`яких тканин III пальця та лівої гомілки з вогнепальним переломом нижньої третини діафіза лівої малогомілкової кістки (05.10.2022), лікованих оперативно: ПХО ран (05.10.2022), повторної хірургічної обробки ран (08-11.10.2022, 12.10.2022, 14.10.2022, 14-18.10.2022, 19-22.10.2022), аутодермопластика (22.10.2022), повторної хірургічної обробки, ВАТС ліворуч (04.11.2022) у вигляді змішаних післяопераційних рубців, стійкої розгинальної контрактури 3, 4, 5 пальців, посттравматичної деформації 3 та 4 пальців за рахунок невірнозрослих переломів фаланг 3 та 4 пальців з помірним порушенням пальців. Множинні сторонні тіла лівої кисті. Консолідований перелом дистальної третини лівої малогомілкової кістки. Хронічний післятравматичний остеомієліт лівої п`яткової кістки, норицева форма. Множинні сторонні тіла лівої гомілки та стопи. Стійкий больовий синдром з помірним порушенням функції лівої кисті, лівої нижньої кінцівки. визнано травмою, яка пов`язана із захистом Батьківщини, складена на підставі довідки про обставини травми виданого командиром військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2022 № 12186. Встановлено, що травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Підстава: Довідка про обставини травми, поранення від 25.11.2022 № 12186 видана командиром в/ч НОМЕР_1 . Згідно наказу МОЗ від 04.07.2007 № 370 поранення кваліфікується як травма важкого ступеню.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 2003 від 14.03.2023 травма (05.10.2022) характеризується як тяжка та пов`язана із захистом Батьківщини, на підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб позивач визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Предметом розгляду цієї справи є питання правомірності ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткової винагороди у порядку Постанови КМУ № 168 у розмірі до 100 000 гривень на місяць за час перебування на лікуванні та у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням, отриманим 05.10.2022, та наявності підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити вказану винагороду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої ст. 1, 2 Закону №2232-XII Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 за №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є:
штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина);
накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження;
накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення;
накази про присвоєння військових звань;
грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
На виконання названих указів Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічні положення передбачає також Порядок №260.
Так, пунктами 10-12 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
У період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини,- виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), у тому числі за місяць початку військової служби;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення),- за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;
у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткової винагороди у порядку Постанови КМУ № 168 у розмірі до 100 000 гривень на місяць за час перебування на лікуванні та у відпустці для лікування у зв`язку з пораненням, отриманим 05.10.2022, та наявності підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити вказану винагороду.
Аналіз викладених вище норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн.
Нормами Постанови №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:
- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000,00 гривень винагорода.
Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100 000 грн, а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100 000 грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Як вже вказано вище, пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260 визначає єдину документальну підставу для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
За обставин цієї справи довідка Військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2022 №12186 видана згідно форми за Додатком 5 та містить чіткий опис обставин травми солдата ОСОБА_1 , який 05.10.2022 отримав осколкове поранення лівої нижньої кінцівки та лівої верхньої кінцівки. «За обставин: в ході проведення службового розслідування встановлено, що 05.10.2022 року приблизно о 10.30 під час виконання бойового завдання з відбиття агресії окупаційних військ Російської Федерації поблизу н.п. Бахмут Донецької області внаслідок обстрілу артилерії сил Російської Федерації по позиціях 4 мотопіхотної роти, солдат ОСОБА_1 отримав поранення. Евакуйований у районну лікарню м. Бахмут. Донецької області.
Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Травмування/поранення отримане під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження.
Довідка видана на підставі наказу командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 №12853.»
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що зазначена довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є належною та достатньою підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за час стаціонарного лікування військовослужбовця та перебування останнього у відпустці у зв`язку з лікуванням.
Чинним законодавством, зокрема Порядком № 260, не передбачено право суб`єкта владних повноважень відмовляти у нарахуванні додаткової винагороди за час перебування військовослужбовця на лікуванні через не підтвердження причинно-наслідкового зв`язку травми у наступних медичних документах, за умови наявності первинної довідки про обставини травмування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 440/3045/25.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.10.2022 ОСОБА_1 отримав осколкове поранення лівої нижньої кінцівки та лівої верхньої кінцівки за обставин виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, про що складено вищевказану довідку.
Відповідно до п. 13 розділу XXXIV Порядку № 260, військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Так, згідно довідки військово-лікарської комісії від 05.01.2023 №99, проведено медичний огляд ВЛК позивача про причинний зв`язок захворювання та встановлено, що нестійка контрактура суглобів третього, четвертого пальців лівої кисті, лівого гомілковостопного суглоба після вогнепальних переломів (05.10.2022) основних фаланг та нижньої третини малогомілкової кісті з тимчасовим порушенням функції кінцівок - є пораненням, так, пов`язаним з проходженням військової служби. При цьому, згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). на підставі ст.81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ, ОСОБА_1 потребує відпустки за станом здоров`я на тридцять календарних днів.
На підставі вказаної довідки ВЛК від 05 січня 2023 року № 99, командир військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) видав наказ від 10.01.2023 №11, яким вважати такими, що вибули з пункту постійної дислокації у відпустку за станом здоров`я солдат ОСОБА_1 на 30 діб, з 11 січня 2023 року по 09 лютого 2023 року.
При цьому факт отримання позивачем вказаного поранення під час виконання обов`язків військової служби при захисті Батьківщини підтверджується належним та первинним документом - довідкою про обставини травми від 25.11.2022 № 12186, виданою командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Суд враховує, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2023 № 11 про надання позивачу відпустки за станом здоров`я було видано на підставі довідки ВЛК від 05.01.2023 № 99, у тексті якої вказувалося про пов`язаність поранення «з проходженням військової служби» (без застосування формулювання «із захистом Батьківщини»).
Разом з тим, суд зауважує, що зазначена довідка ВЛК № 99 містить тотожний діагноз та посилання на події 05.10.2022 (вогнепальні переломи фаланг та малогомілкової кістки), а кваліфікація поранення як тяжкого підтверджується як цією довідкою, так і подальшими медичними документами - свідоцтвом про хворобу від 14.03.2023 № 2003 та довідкою ВЛК від 08.11.2024 № 7510, які містять пряму вказівку на пов`язаність тяжкої травми саме із захистом Батьківщини.
Враховуючи, що відповідно до п. 12 розділу XXXIV Порядку № 260 єдиною документальною підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень є довідка про обставини травми, а також з огляду на те, що медична документація позивача описує єдиний безперервний процес лікування наслідків саме тяжкого осколкового поранення від 05.10.2022, отриманого при захисті Батьківщини, суд доходить висновку про наявність у ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень на місяць, за час перебування у відпустці для лікування.
За таких обставин, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання виплатити компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складуй затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (далі - Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Суд доходить висновку, що при виплаті позивачу грошового забезпечення з урахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму на 01 січня відповідного року, відповідачу слід компенсувати позивачу суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Підводячи підсумок викладеному, суд доходить висновку, що бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за періоди з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 №168, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 05.10.2022 року поранення, є протиправною, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 №168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим поранення 05.10.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
За приписами частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Відповідно до частини четвертої ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно частини п`ятої ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132,139,193,241-246, 250, 251,257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за періоди з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 №168, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим 05.10.2022 року поранення.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 06.01.2023 по 05.02.2023 додаткову винагороду у порядку постанови КМУ від 28.02.2022 №168, збільшену до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні у зв`язку з отриманим пораненням та часу перебування у відпустці після лікування у зв`язку з отриманим поранення 05.10.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець