ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Справа №160/15798/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незастосування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при розрахунку пенсії норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 період роботи позивача 01.03.2001 р. по 31.12.2002 р. до підземного стажу періоди з 03.07.1995 р по 28.07.1995 р. , з 01.07.1996 по 24.09.1996 р., з 02.01.1998 по 23.01.1998 року, з 09.07.1998 р. по 28.08.1998 р., з 07.06.1999 р. по 28.02.2001 р., з 25.05.2010 р. по 29.12.2011 р., з 30.12.2011 по 30.11.2016 р.з 01.12.2016 по 20.03.2017 р., з 08.04.2020 р. по 31.12.2021 р. та здійснити перерахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) з дати призначення пенсії, тобто з 17.04.2026 року.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача, який призначаючи позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 не врахував весь набутий підземний стаж та не застосував положення ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тим самим звузив обсяг соціальних гарантій для працівників, які працювали повний робочий день під землею.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що пільгові довідки за оспорюванні періоди роботи у "Шахта "Перевальська" ДП "Луганськвугілля", ДВАТ "Шахта "Червоний партизан" "Свердловантрацит", ВП "Шахтобудівельне управління" ДП "Свердловантрацит" з 03.07.1995 по 28.07.1995, з 01.07.1996 по 24.09.1996., з 02.01.1998 по 23.01.1998, з 09.07.1998 по 28.08.1998, з 07.06.1999 по 28.02.2001, з 25.05.2010 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 30.11.2016 та з 01.12.2016 по 20.03.2017 надано не було. Вище зазначені підприємства розташовані на тимчасово окупованих територіях, отже, пільговий стаж роботи зараховується за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. До пільгового стажу роботи за Списком № 1 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відомості про спецстаж) зараховано періоди роботи Позивача з 09.07.1998 по 28.08.1998, з 01.01.2000 по 28.02.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2007, з 01.01.2008 по 11.05.2010, з 25.05.2010 по 29.12.2011. Період роботи з 13.06.2017 по 23.11.2019 не зараховано до пільгового стажу роботи на підставі пільгової довідки від 19.02.2026 № 278, яка видана ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Тернівське", оскільки посада "майстра гірничого дільниці шахтного транспорту" відсутня в наказі про результати атестації від 24.11.2014 № 2395/1 за Списком № 1. З цих підстав просить врахувати, що пільговий стаж роботи за Списком № 1 складає 16 років 07 місяців 16 днів, з них пільговий стаж роботи, що дає право на розрахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" складає 06 років, що не дає права на перерахунок пенсії.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та учасниками справи не заперечується, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо перемішеною особою і отримує пенсію за віком на пільгових умовах у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 17.04.2026 року.
Як зазначає відповідач, до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відомості про спецстаж) зараховано періоди роботи з 09.07.1998 по 28.08.1998, з 01.01.2000 по 28.02.2001, з 01.01.2003 по 30.12.2007, з 01.01.2008 по 11.05.2010, з 25.05.2010 по 29.12.2011, у зв`язку з чим пільговий стаж роботи за Списком № 1 складає 16 років 07 місяців 16 днів, з них пільговий стаж роботи, що дає право на розрахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" складає 06 років, що не дає права на перерахунок пенсії
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За унормуванням ч. 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частин 4, 6 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою-третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Різниця між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого і третього частини першої, частини третьої цієї статті, та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 цього Закону, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
У статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачені особливості пенсійного забезпечення. Відповідно до цієї норми мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено особливості обрахування розміру пенсії пенсіонерам-шахтарям, зокрема такий розмір встановлено у 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Ці положення поширюються на працівників, зазначених у Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14.
Умовою виплати пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, які передбачають зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 статті 26 цього Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 205/8712/16-а.
Так, відмову у застосуванні при обчисленні пенсії позивача відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" відповідач обгрунтовує відсутністю необхідного стажу під землею (15 років при набутих 6).
При цьому, відповідач зазначає, що пільгові довідки за оспорюванні періоди роботи у "Шахта "Перевальська" ДП "Луганськвугілля", ДВАТ "Шахта "Червоний партизан" "Свердловантрацит", ВП "Шахтобудівельне управління" ДП "Свердловантрацит" з 03.07.1995 по 28.07.1995, з 01.07.1996 по 24.09.1996., з 02.01.1998 по 23.01.1998, з 09.07.1998 по 28.08.1998, з 07.06.1999 по 28.02.2001, з 25.05.2010 по 29.12.2011, з 30.12.2011 по 30.11.2016 та з 01.12.2016 по 20.03.2017 надано не було. Вище зазначені підприємства розташовані на тимчасово окупованих територіях, отже, пільговий стаж роботи зараховується за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Також зазначає, що період роботи з 13.06.2017 по 23.11.2019 не зараховано до пільгового стажу роботи на підставі пільгової довідки від 19.02.2026 № 278, яка видана ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Тернівське", оскільки посада "майстра гірничого дільниці шахтного транспорту" відсутня в наказі про результати атестації від 24.11.2014 № 2395/1 за Списком № 1
Надаючи оцінку таким доводам відповідача суд зазначає, що відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.
Так, пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов`язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яке звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Суд, досліджуючи копію трудової книжки позивача відмічає, що напроти періодів його роботи з 03.07.1995 р по 28.07.1995 р. , з 01.07.1996 по 24.09.1996 р., з 02.01.1998 по 23.01.1998 року, з 09.07.1998 р. по 28.08.1998 р., з 07.06.1999 р. по 28.02.2001 р., з 25.05.2010 р. по 29.12.2011 р., з 30.12.2011 по 30.11.2016 р., з 01.12.2016 по 20.03.2017 р., з 13.06.2017 принятий майстром гірничим підземним з повним робочим днем у шахті наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження стажу під землею із повним робочим днем.
Водночас, із усього цього періоду, за даними Форми РС-право (доданого до відзиву) відповідач визнає лише частково набутий підземний стаж за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відомості про спецстаж), як - от: з 24.11.2019 по 31.03.2026 року.
Однак, як уже зазначено вище, трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи та записи трудової книжки позивача НОМЕР_1 за спірні періоди містять усю необхідну інформацію щодо періодів роботи позивача під землею з повним робочим днем.
Крім того, суд визначає необгрунтовану позицію відповідача, що період роботи з 13.06.2017 по 23.11.2019 не зараховано до пільгового стажу роботи на підставі пільгової довідки від 19.02.2026 № 278, яка видана ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Тернівське", оскільки посада "майстра гірничого дільниці шахтного транспорту" відсутня в наказі про результати атестації від 24.11.2014 № 2395/1 за Списком № 1, оскільки Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а зазначено, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Суд зазначає, що позивач не впливає на обставини зазначення уповноваженою особою на підприємстві в наказі про результати атестації від 24.11.2014 № 2395/1 тої чи іншої посади, а відтак зазначені вище твердження відповідача судом до уваги не приймаються, враховуючи також відсутність спору щодо пільгової посади.
Таким чином, за встановлених у цій справі обставини справи, суд дійшов висновку, що спірні періоди роботи (за виключенням тих, що вже фактично зараховані (з 24.11.2019 по 31.03.2026 року)) позивача підлягають зарахуванню до пільгового та підземного стажу, тоді як дії відповідача із цього приводу є протиправними.
Щодо вимоги позивача зобов`язати відповдіача здійснити перерахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначеної пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність без обмеження пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) з дати призначення пенсії, тобто з 17.04.2026 року, суд зазначає про таке.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, обрахунок стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зазначає, що відповідачем не проведено розрахунок підземного стажу, з урахуванням висновків суду у цій справі та зарахованих цим рішенням періодів роботи позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є передчасними.
Між тим, враховуючи протиправні дії відповідача, які полягали у не врахуванні до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи 01.03.2001 по 31.12.2002 року, а до підземного стажу періодів роботиз 03.07.1995 по 28.07.1995 року, з 01.07.1996 по 24.09.1996 року, з 02.01.1998 по 23.01.1998 року, з 09.07.1998 по 28.08.1998 року, з 07.06.1999 по 28.02.2001 року, з 25.05.2010 по 29.12.2011 року, з 30.12.2011 по 30.11.2016 року, з 01.12.2016 по 20.03.2017 року та з 13.06.2017 по 23.11.2019 року суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача провести позивачеві перерахунок пенсії з урахуванням зарахованих цим рішенням періодів роботи з моменту призначення, для найбільш ефективного способу відновлення порушеного права.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи 01.03.2001 по 31.12.2002 року, а до підземного стажу періодів роботи з 03.07.1995 по 28.07.1995 року, з 01.07.1996 по 24.09.1996 року, з 02.01.1998 по 23.01.1998 року, з 09.07.1998 по 28.08.1998 року, з 07.06.1999 по 28.02.2001 року, з 25.05.2010 по 29.12.2011 року, з 30.12.2011 по 30.11.2016 року, з 01.12.2016 по 20.03.2017 року та з 13.06.2017 по 23.11.2019 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 період роботи 01.03.2001 по 31.12.2002 року, а до підземного стажу періодів роботи з 03.07.1995 по 28.07.1995 року, з 01.07.1996 по 24.09.1996 року, з 02.01.1998 по 23.01.1998 року, з 09.07.1998 по 28.08.1998 року, з 07.06.1999 по 28.02.2001 року, з 25.05.2010 по 29.12.2011 року, з 30.12.2011 по 30.11.2016 року, з 01.12.2016 по 20.03.2017 року та з 13.06.2017 по 23.11.2019 року, у зв`язку з чим провести перерахунок пенсії з урахуванням зарахованих цим рішенням періодів роботи з моменту призначення, а саме: з 17.04.2026 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 798,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна