ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 серпня 2026 року Справа № 160/23188/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 28 квітня 2026 року грошового забезпечення (щомісячних основних. додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня відповідного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в 2020 році, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" в 2021 році, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" в 2022 році, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" в 2023 році, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 28 квітня 2026 року грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня відповідного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" в 2020 році, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" в 2021 році, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" в 2022 році, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" в 2023 році, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового ї начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 04 листопада 2019 року по 28 квітня 2026 року він проходив військову службу в Збройних Силах України. Останнім місцем проходження служби позивача була військова частина НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Своєї згоди на виключення зі списків частини при умові неповного розрахунку позивач не давав.
28 квітня 2026 року, в день виключення зі списків частини, позивачу повинні були виплатити суму індексації грошового забезпечення в повному обсязі.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив виплатити йому недоотримані суми грошового забезпечення, на які він мав право під час проходження військової служби.
При виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 позивач отримав картки особового рахунку із зазначенням отриманих ним коштів за час проходження військової служби, а також довідки про розрахунок грошового забезпечення за аналогічною посадою, яке було отримано у лютому та березні 2018 року.
Розмір отримуваного позивачем грошового забезпечення зі складових, які становлять постійний характер, складає 34207,20 гривень.
Починаючи з 18 червня 2025 року, дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/29450/24, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яким було змінено пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», було скасовано. Отже, починаючи з 18.06.2025 року, почала діяти попередня редакція пункту 4 Постанови № 704, відповідно до якої: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Отже, враховуючи викладене, позивач вважає, що розмір окладів належного йому грошового забезпечення повинен бути розрахований шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року, на відповідні тарифні коефіцієнти та у подальшому включений до розрахунку його грошового забезпечення.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв`язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов`язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребувані доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вищевикладене суд вважає за можливе розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Зобов`язати позивача надати до суду протягом 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- паспорт громадянина України з відомостями про зареєстроване місце проживання, у разі наявності паспорту у формі ID-картки - витяг з Реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання.
Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду:
- відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів;
- інформацію про проходження позивачем служби у відповідача;
- належним чином засвідчені копії наказів про прийняття позивача на службу та зарахування його до списків особового складу та виключення зі списків особового складу;
- відомості (розрахунок) про грошове забезпечення позивача за спірний період, в тому числі що стосується розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був застосований для розрахунку грошового забезпечення.
Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.
Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя І.О. Свергун