ЄУН: 761/51880/25
Провадження №: 2-во/336/69/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович, розглянувши питання про виправлення описки в заочному рішенні від 30.06.2026 року,-
ВСТАНОВИВ:
30.06.2026 року по цивільній справі № 761/51880/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було винесено рішення.
29.07.2026 року на адресу суду надійшла заява від позивача про виправлення описки в мотивувальній частині рішення, а саме помилково вказано «Суд вважає за доцільне ОСОБА_3 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 », оскільки відповідач не надавала заяви про зміну прізвища».
Також позивач зазначає, що у позовній заяві він не просив стягувати з відповідача судовий збір, через це вважає, що стягнення судового збору з відповідача є опискою суду, оскільки, на думку позивача, суд не може за власною ініціативою (без відповідного клопотання позивача) стягувати судовий збір на користь сторони. На підставі цього, позивач просив виправити описку, а саме помилково вказане «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.».
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання рішення.
Опискою слід вважати спотворення графічного образу слова або цифри, а арифметична помилка полягає у неточності виконання арифметичних операцій, обчислення розміру величин, які мають цифровий вираз. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі №6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Згідно з п. 19 Постанови Пленуму ВС України N 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» питання про внесення виправлень може бути вирішене судом, що ухвалив рішення, тільки в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Виправлення описки чи арифметичної помилки в судовому рішенні не повинно змінювати його суті, змісту чи висновків. Воно лише усуває технічні неточності, наприклад, у прізвищах, датах, номерах чи цифрах, але не дозволяє суду переглядати справу по суті або змінювати ухвалене рішення на інше.
На підставі цього, суд, дослідивши заяву про виправлення описки, матеріали справи, вважає необхідним виправити описку в рішенні суду, зазначивши замість помилкового "Суд вважає за доцільне ОСОБА_3 залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ", оскільки відповідач не надавала заяви про зміну прізвища" зазначивши правильним "Суд вважає за доцільне ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ", оскільки відповідач не надавала заяви про зміну прізвища"
В іншій частині заяви - відмовити, оскільки не знаходить підстав для виправлення описки в частині розподілу судових витрат між сторонами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в заочному рішенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.06.2026 року по цивільній справі № 761/51880/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнитьи частково.
В рішенні суду зазначити замість помилкового: "Суд вважає за доцільне ОСОБА_3 залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ", оскільки відповідач не надавала заяви про зміну прізвища" зазначивши правильним: "Суд вважає за доцільне ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ", оскільки відповідач не надавала заяви про зміну прізвища".
В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ