Судові рішення

Ухвала № 138864575 у справі № 442/6118/26 від 10.08.2026

Ухвала від 10.08.2026 у цивільній справі № 442/6118/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області, суддя Павлів З. С.

Справа№ 442/6118/26
СудДрогобицький міськрайонний суд Львівської області
СуддяПавлів З. С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення10.08.2026
Надійшло до реєстру11.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138864575

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 442/6118/26

Провадження № 2/442/2515/2026

УХВАЛА

10 серпня 2026 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

06.08.2026 ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №915476493 від 19.06.2024 в розмірі 6900 грн. та судові витрати.

Даний позов подано до суду через систему «Електронний суд».

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 177 ЦПК України.

Наслідком недотримання умов визначених у ст.175, 177 ЦПК України є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Постановою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 540/5134/21 передбачено, що у разі подання позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем на підтвердження сплати судового збору долучено квитанцію від 22.05.2026 №39963. Разом з тим, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду «Д-3», вказану квитанцію вже було надано позивачем та враховано судом як доказ сплати судового збору під час звернення з позовом у справі №442/4088/26.

За таких обставин надана квитанція не може бути прийнята судом як належний та допустимий доказ сплати судового збору у цій справі.

У ч.1 ст.2 ЦПК України регламентовано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Поряд з цим, ч.1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язаний оформити таку у відповідності до вимог ЦПК України, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, -

постановила:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Павлів З.С.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.09.2026 Рішення № 139675904 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
17.08.2026 Ухвала № 139064860 Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області