У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
Справа № 609/868/26
2/609/769/2026
10 серпня 2026 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шумського районного суду Тернопільської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок та визнання в порядку спадкування за законом права на завершення процедури приватизації на земельну ділянку.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, способам захисту прав та інтересів, передбаченим законом чи договором, або іншому способу захисту, який не суперечить закону, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.
Вивчивши дану позовну заяву та додані документи, доходжу висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для виправлення недоліків з наступних підстав.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позов ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам, з огляду на наступне.
В позовній заяві позивачка зазначає, що її чоловік ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, виготовив Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення або відновлення меж земельної ділянки (на місцевості) від 29.11.2021 та зареєстрував земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0276 площею 0,29га для ведення особистого селянського господарства в Державному земельному кадастрі, але право власності на дану земельну ділянку оформити не встиг.
Проте, в порушення вищезгаданих вимог ЦПК України, до матеріалів справи стороною позивача не долучено вищеперерахованих документів на підтвердження факту зазначеного в позовній заяві.
Крім того, пунктом 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, що відповідає вимога п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.
Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.
Так, позивачка звертаючись із даним позовом, окрім іншого, просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право на завершення процедури приватизації на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:03:001:0276 площею 0,29га для ведення особистого селянського господарства.
В порушення вимог закону, до позовної заяви позивачем не долучено документів на підставі яких можна було би визначити ціну позову саме стосовно земельної ділянки.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн).
Позивач, окрім визнання в порядку спадкування за законом права на завершення процедури приватизації на земельну ділянку, також просить визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме на житловий будинок.
Ціною позову позивачем визначено 83996 грн, тобто інвентарна вартість житлового будинку та сплачено судовий збір за дану позовну вимогу майнового характеру в розмірі 1331,20 грн.
Зважаючи на те, що позивачем фактично заявлено дві позовні вимоги майнового характеру - про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на житловий будинок та визнання в порядку спадкування за законом права на завершення процедури приватизації на земельну ділянку, з матеріалів справи не вбачається дійсної ціни позову (відсутнє визначення вартості спірного майна - земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні позовної заяви за дві вимоги майнового характеру, в зв`язку з чим позивач при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка майна або інші належні докази).
Крім того, позивачка зазначає в позовній заяві, що зверталась до приватного нотаріуса по питанню успадкування вищевказаного майна (житлового будинку та земельної ділянки), проте отримала відмову у вчинення нотаріальних дій і рекомендацію звернутись за захистом свої прав до суду. На підтвердження даного факту, позивачем додано до матеріалів позовної заяви Постанову приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Т.В. №260/02-31 від 03.08.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Даною постановою приватний нотаріус відмовила позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , по тій причині, що позивачем не подано документів про право власності на колгоспний двір, головою якого був померлий та йому не виділена частка члена колгоспного двору. Відомостей про те, що позивачка зверталась до приватного нотаріуса із заявою про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення процедури приватизації на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 , позовна заява не містить.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.
У силу ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Позивачем не надано суду підтвердження звернення до нотаріальної контори та мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме права на завершення процедури приватизації на земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 , як це також передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5.
Про обов`язкову наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, також зазначено у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.
Згідно з п.п. 23, 24 вказаної Постанови судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 вищевказаної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відсутність вмотивованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій про визнання в порядку спадкування за законом права на завершення процедури приватизації на земельну ділянку свідчить про відсутність спору та передчасне звернення позивача до суду з вказаною позовною вимогою, доказів, які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину саме на земельну ділянку суду не надано.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Позивачка в описовій частині позовної заяви висловлює свою думку про необхідність витребування в приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Т.В. копії спадкової справи №118/2025, що заведена після смерті ОСОБА_4 , проте відповідного клопотання не заявляє.
Вказані недоліки позовної заяви в сукупності перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, оскільки позивачу необхідно усунути описані вище недоліки.
При цьому, вважаю, що при залишенні позовної заяви без руху, відсутнє порушення права позивача на доступ до суду, оскільки позивач не дотримався вимог ЦПК України при зверненні до суду.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК