справа № 756/3761/25 головуючий у суді І інстанції Шролик І.С.
провадження № 22-ц/824/7654/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Березовенко Р.В.,
суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року, про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2025 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати недійсними:
- договір інвестування у нерухомість № 133-5-ВПП (2) від 06 лютого 2008 року, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»;
- договір інвестування у нерухомість № 133-4-ВПП (2) від 22 липня 2008 року, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та ЗАТ «Трест Київміськбуд-1»;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про реєстрацію права власності за відповідачем ОСОБА_1 , а саме: рішення № 62104211 від 17 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав на приміщення 74, площею 90,33 кв.м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 ;
- рішення № 62104980 від 07 грудня 2021 року про державну реєстрацію прав на приміщення 75, площею 42,48 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В рамках розгляду справи відповідач ОСОБА_1 04 лютого 2026 року подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи на вирішення якої просив поставити питання:
- Чи є приміщення груп нежитлових приміщень №74,75, які розташовані в будинку АДРЕСА_1 ; спільним майном власників багатоквартирного будинку (місцями загального користування)?;
- Чи є приміщення груп нежитлових приміщень №74,75, які розташовані в будинку АДРЕСА_1 ; нежитловим приміщенням самостійним об`єктом цивільно-правових відносин?;
- Чи були проведені будівельні роботи в групах нежитлових приміщень №74,75, які розташовані в будинку АДРЕСА_1 , які потребують відповідних дозвільних документів, розроблення відповідної проектної документації, що дають право на їх виконання, і після закінчення яких будинок підлягає прийняттю в експлуатацію? Чи були при цьому допущені порушення спільного майна співвласників багатоквартирного будинку? Судові витрати за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_1 . Проведення експертизи доручити ТОВ «Українська експертна компанія».
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року клопотання задовольнитичастково.
Призначено у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності, судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання:
-Чи є приміщення №74, площею 90,33 кв.м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 ; та приміщення№75, площею 42,48 кв.м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 , місцями загального користування власників багатоквартирного будинку? Чи належать ці приміщення до нежитлових приміщень зі самостійним об`єктом цивільно - правових відносин?.
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 28 березня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій останній просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року про призначення експертизи, по справі №756/3761/25.
Прийняти нове рішення, яким призначити судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити ТОВ «Українська експертна компанія» ( ЄДРПОУ 39667917; адреса 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців , буд 13, офіс 2).
На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:
- Чи є приміщення груп нежитлових приміщень №74 та №75, які розташовані в будинку АДРЕСА_2 , спільним майном (місцями загального користування) власників багатоквартирного будинку?
- Чи є приміщення груп нежитлових приміщень №74 та №75, які розташовані в будинку АДРЕСА_2 , нежитловими приміщеннями (самостійним об`єктом цивільно-правових відносин)?
- Чи були проведені будівельні роботи в групах нежитлових приміщень №74 та №75, які розташовані в будинку АДРЕСА_3 , які потребують відповідних дозвільних документів, розроблення відповідної проектної документації, що дають право на їх виконання, і після закінчення яких будинок підлягає прийняттю в експлуатацію? Чи були при цьому допущені порушення щодо спільного майна співвласників багатоквартирного будинку?
- Чи були проведені будівельні роботи на технічному поверсі 2, технічному поверсі 3, даху будинку та фасаду будинку на рівні дев`ятого поверху, технічного поверху 2, технічного поверху 3 і даху в будинку АДРЕСА_2 , які потребують відповідних дозвільних документів, розроблення відповідної проектної документації, що дають право на їх виконання, і після закінчення яких будинок підлягає прийняттю в експлуатацію? Чи були при цьому допущені порушення щодо майна власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку?.
Зокрема, апелянт зазначив, що оскаржувана ухвала від 16 березня 2026 року про призначення експертизи не передбачає перелік питань, відповіді на які потрібні для встановлення фактів порушення прав співвласників та/або власників квартир і нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_3 .
Суд першої інстанції скоротив перелік питань та не врахував думку апелянта і третьої особи на стороні відповідачів, які на їх думку повинні бути також поставлені на вирішення судової будівельно-технічної експертизи, а саме:
1) Чи були проведені будівельні роботи в групах нежитлових приміщень №74 та №75, які розташовані в будинку АДРЕСА_3 , які потребують відповідних дозвільних документів, розроблення відповідної проектної документації, що дають право на їх виконання, і після закінчення яких будинок підлягає прийняттю в експлуа тацію ? Чи були при цьому допущені порушення щодо спільного майна співвласників багатоквартирного будинку?
2) Чи були проведені будівельні роботи на технічному поверсі 2, технічному поверсі 3, даху будинку та фасаду будинку на рівнідев`ятого поверху, технічного поверху 2, технічного поверху 3 і даху в будинку АДРЕСА_2 , які потребують відповідних дозвільних документів, розроблення відповідної проектної документації, що дають право на їх виконання, і після закінчення яких будинок підлягає прийняттю в експлуатацію? Чи були при цьому допущені порушення щодо майна власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку?
Так, позов мотивовано порушенням прав співвласників багатоквартирного будинку, перше невраховане в оскаржуваній ухвалі питання дасть відповідь на всі правопорушення щодо спільного майна багатоквартирного будинку в групах нежитлових приміщень 74 та 75.
Друге питання дасть відповіді щодо всіх порушень спільного майна багатоквартирного будинку та взагалі майна власників квартир і нежитлових приміщень в будинку, в комплексі дасть відповідь про можливі порушення щодо груп нежитлових приміщень 74 та 75.
Окрім цього, апелянт непогоджується з визначено судом установою, оскільки ТОВ «Українська експертна компанія» ( ЄДРПОУ 39667917; адреса 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців , буд 13, офіс 2) здійснювала будівельно-технічну експертизу в будинку АДРЕСА_3 .
Крім того, в інших судових справах №756/2617/25 та №756/2751/25 призначено судові будівельно-технічні експертизи в будинку АДРЕСА_3 , ухвалами Оболонського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року та від 04 липня 2025 року, які залишені без змін рішеннями Київського апеляційного суду, виконання яких доручено ТОВ «Українська експертна компанія» (ЄДРПОУ 39667917; адреса 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців , буд 13, офіс 2).
Апелянт наполягає на проведенні будівельно-технічної експертизи в ТОВ «Українська експертна компанія» із-за значної меншої вартості експертизи порівняно з державними установами та можливістю відстрочення сплати за надані послуги по експертизі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року відсторочено апелянту сплату судового збору та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року, про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, ОСОБА_4 , про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності.
03 травня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_4 (третя особа) подав відзив на апеляціну скаргу в якому фактично підтримав доводи апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2026 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 просив задовольнити апеляційну скаргу.
Апелянт та інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань щодо неможливості розгляду справи без їх участі не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку учасникасправа, який прибув в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо призначення ескпертизи зазначив, що враховуючи предмет заявлених вимог, виходячи з принципів об`єктивності та диспозитивності, з метою встановлення істини в даній справі, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, з урахуванням предмету та підстав заявлених позовних вимог, з метою визначення характеристики спірних приміщень, необхідні спеціальні знання, а такому вважав за необхідне задовольнити частково клопотання відповідача, поставити перед експертами питання наступного змісту: Чи є приміщення №74, площею 90,33 кв.м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 ; та приміщення№75, площею 42,48 кв.м., яке знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 , місцями загального користування власників багатоквартирного будинку? Чи належать ці приміщення до нежитлових приміщень зі самостійним об`єктом цивільно - правових відносин?
Питання №3 і 4, які відповідач просив поставити перед експертами: Чи були проведені будівельні роботи в групах нежитлових приміщень №74,75 та чи були при цьому допущені порушення ? на думку суду першої інстанції не входять в предмет доказування в даній справі, не стосуються предмету заявлених вимог, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання в цій частині.
Окрім цього, суд першої інстанції визначив, що судову будівельно-технічну експертизу в Україні проводять державні спеціалізовані установи Мін`юсту (НДІСЕ), а також атестовані приватні експерти. Для здійснення діяльності необхідна кваліфікація судового експерта та внесення до Державного Реєстру атестованих судових експертів, який веде Міністерство юстиції України.
Представник позивача заперечував проти приватної установи для проведення судової експертизи, й за відсутності інформації про наявність атестованого судового експерта у вказаній установі, оскільки до поданого клопотання про призначення експертизи саме ТОВ «Українська експертна компанія» відповідачем не надано інформації, про наявність судового експерта та проведення товариством судової будівельно-технічної експертизи.
При вирішенні питання про визначення установи, яка буде проводити судову експертизу, суд виходив з наявності в Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України атестованих судових експертів та проведення даного виду судової експертизи й високий рівень довіри, а також відмінність даної установи від Київського НДІСЕ МЮ України, експерт якого надавав висновок стороні позивача в даній справі.
Отже, суд першої інстанції вирішив проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Колегія суддів, перевіривши оскаржуване судове рішення, у межах доводів апеляційних скарг, погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Апеляційний суд наголошує на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, одними із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).
Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.
Відповідно до частин 1-5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до частини 5 статті 104 ЦПК України в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Отже, положеннями ЦПК України чітко визначено, що суд призначає експертизу, у разі коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Відповідно до частини 2 статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Предметом даної справи є визнання недісним договорів інвестування та скасування рішення державного реєстратора про право власності, оскільки позивачі вважають, що договори є такими, що суперечать положенням ч. 2 ст. 382 ЦК України ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також були укладені особами, які не мали достатнього обсягу повноважень на розпорядження майном (приміщеннями загального користування).
Враховуючи предмет спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що питання №3 і 4, які відповідач просить поставити перед експертами: Чи були проведені будівельні роботи в групах нежитлових приміщень №74,75 та чи були при цьому допущені порушення?, не входять в предмет доказування в даній справі та не стосуються предмету заявлених позовних вимог. Крім того, вони направлені на встановлення порушеного права, що суперечитьчастині 2 статті 102 ЦПК України.
Відтак, колегія суддів вважає доводи апелянта щодо необхідності у визначені заявлених вище питань для експерта, у задоволенні яких суд першої інстанції відмовив є необгрунтованими, оскільки виходять за межі розгляду справи.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а тому суд першої інстанції аналізуючи доцільність питань визначених у клопотанні апелянта дійшов вірних висновків про їх часткове задоволення.
Щодо визначення судом експертної установи, колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції враховуючи обставини справи та позиції сторін, які не дійшли згоди з цього питання дійшов вірного висновку щодо необхідності самостійного визначення експертної установи, оскільки за приписами ч. 3 ст. 103 ЦПК України, суд з урахуванням обставин справи та при відсутності згоди всіх учасників на конкретну установу, має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Отже, доручення проведення експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України не вказує на необгрунтованість визначення судом вказаної ескпертизи. Окрім цього, суд першої інстанції аргументував вибір вказаної ескпертної установи та врахував думку всіх учасників процесу.
Щодо покладення витрат за проведення експертизи, колегія суддів звертає увагу, що апелянт є ініціатором даної експертизи, а відтак саме він несе витрати за її проведення, оскільки це його спосіб захисту та доведення обставин/ заперечень, на які він посилається.
Окрім цього, заявляючи дане клопотання апелянт розумів необхідність понесення витрат на її проведення та не аргументував суду першої інстанції щодо не можливості її оплати.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.
Крім того, пунктом 2 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду та виходять за межі вирішеного питання судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Крім того, оскільки апеляційним судом ухвалою від 27 квітня 2026 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення є необхідність у вирішенні питання щодо його стягнення.
Так, ОСОБА_1 20 липня 2026 року через систему «Електронний суд» направив заяву до якої долучив дві копії квитанції на загальну суму 1331,20 грн, як він зазначив за подання апеляційних скарг.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що суд відстрочив сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу про призначення експертизи та визначив суму, яку апелянт мав сплатити, а саме: 532, 48 грн.
Відтак, враховуючи, що апелянт долучив копії двох квитанції (на суму по 665,40 грн. кожна) до проведення апеляційного розгляду та ухвалення судового рішення, колегія суддів позбавлена належним чином перевірити, за яку саме апеляційну скаргу сплачено судовий збір, оскільки подані квитанції не містять номеру справи, номеру апеляційного провадження, дати ухвали тощо, а розмір сплаченого судового збору не відповідає розміру, який необхідно було сплатити за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року саме про призначення експертизи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про неможливість прийняття поданих доказів та про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 532 грн 48 коп, оскільки доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі і саме за перегляд ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року матеріали справи не містять.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп на користь держави.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05 серпня 2026 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова