УХВАЛА
10 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 320/37583/25
адміністративне провадження № К/990/35639/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі № 320/37583/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними призову і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправним призов на військову службу на особливий період під час мобілізації студента 3 курсу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, медичного факультету № 1 ОСОБА_1 та скасувати наказ № 69/мг від 11 березня 2025 року тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу на особливий період під час мобілізації солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 128 від 6 травня 2025 року командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу підрозділу вказаної частини;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити позивача з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, залишеним без змін постановою постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 69/мг від 11 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу на особливий період під час мобілізації солдата ОСОБА_1 .
Скасовано наказ № 128 від 6 травня 2025 року командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 звільнено ОСОБА_1 з військової служби та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення скаржнику з таких підстав.
Частинами першою та другою статті 43 КАС України передбачено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до висновків Конституційного Суду України (Рішення від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.
Обов`язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно від імені довірителя і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.
Частинами першою та другою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною шостою статті 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно із частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частинами першою та другою статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Касаційну скаргу від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 подано та підписано ОСОБА_2 , який на підтвердження своїх повноважень надав копію довіреності від 01 січня 2026 року, яку підписано Євгеном Яковчуком.
Водночас до касаційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження повноважень Євгена Юрійовича Яковчука діяти від імені ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак і видавати довіреність на представництво інтересів ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Звернення до суду, у тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України,
постановив:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2026 року у справі № 320/37583/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Дашутін