Справа № 158/2289/26
Провадження № 2/0158/1060/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/ЗАОЧНЕ/
10 серпня 2026 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23 квітня 2026, між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 було укладено письмовий договір позики, у вигляді розписки, відповідно до умов якого відповідач по справі ОСОБА_2 отримала в борг від позивачки грошові кошти у розмірі 14000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов`язалась повернути у строк до 05 травня 2026 року.
Після настання строку повернення позики відповідач не повернув суму позики. Позивач вказує, що у позасудовому порядку вирішити спірне питання не можливо, оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, уникає зустрічей та на телефонні дзвінки не відповідає.
З врахуванням вищевикладеного, просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики (розпискою) від 23 квітня 2026 в розмірі 14000,00 грн, а також понесені судові витрати по справі, пов`язані зі сплатою судового збору.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.05.2026 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позивач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, відзиву на позовну заяву останньою не подано.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, за згодою позивача та у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається із оригіналу письмової розписки від 23.04.2026 року, відповідач ОСОБА_2 позичила у позивачки - ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 14000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов`язалась повернути у строк до 05 травня 2026 року.
Згідно вимог ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
У відповідності до ст. 1046 ЦК України, за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 своїх зобов`язань по договору позики не виконала. Причини невиконання таких зобов`язань правового значення для справи не мають.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивача борг в сумі 14000,00 грн за укладеним між ними договором позики.
Будь-яких доказів на спростування вказаних вище обставин відповідач не подала.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 слід задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1331,20 грн судового збору, оскільки позовні вимоги задоволено.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, на підставі ст .ст. 15, 526, 530, 612, 629, 1046-1047, 1049 ЦК України, суд -
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 заборгованість за договором позики від 23 квітня 2026 у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька