справа № 285/4850/26
провадження у справі № 2/0285/3056/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10.08.2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ,
поданої в його інтересах адвокатом Кобриною Ніною Володимирівною,
до ОСОБА_2 ,
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖБК-1»
про визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИЛА:
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 67/100 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 58,42 кв.м.
Окрім того, одночасно з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, на обґрунтування якого зазначено про відсутність у ОСОБА_1 коштів, оскільки його матеріальний стан не дає можливості сплатити судовий збір навіть частково. Вказала, що позивач перебуває у складних життєвих обставинах, зумовлених, зокрема, проблемами із зором, а також тим, що на його та його дружини утриманні (під опікою) перебуває онука з інвалідністю з дитинства.
Розглянувши клопотання та надані на його обґрунтування докази, приходжу висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Доступ до правосуддя в контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
За загальним правилом за подання заяв до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судових витрат або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зобов`язана одночасно надати докази, що підтверджують обставини, якими воно обґрунтоване.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан особи, може звільнити її від сплати судового збору, зокрема якщо його розмір перевищує 5% річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік. Водночас наявність однієї з передбачених цією нормою умов сама собою не зумовлює безумовного звільнення від сплати судового збору, а є підставою для вирішення судом цього питання з урахуванням усіх обставин, що характеризують реальний майновий стан особи.
Частиною 3 ст.8 зазначеного Закону прямо передбачено, що під час визначення майнового стану суд може враховувати відомості про доходи особи за попередній календарний рік, перебування на її утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого або іншого цінного майна, а також інші обставини, що мають значення для такої оцінки.
За змістом наведених норм відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Відповідне повноваження суду є дискреційним і має реалізовуватися з урахуванням конкретних обставин справи, передусім доведеного майнового становища особи. Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Верховний Суд виходить із того, що обставини, якими заявник обґрунтовує неможливість сплати судового збору, мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Законом позивач не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору.
На підтвердження доводів клопотання представником позивача надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, довідку про розмір пенсії позивача, дві виписки з медичної карти стаціонарного хворого та копію рішення суду про визнання повнолітньої онуки дружини позивача недієздатною і призначення дружини позивача її опікуном.
Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків свідчать про відсутність у Реєстрі інформації щодо джерел та сум нарахованого доходу позивача за період із січня до грудня 2025 року. Водночас зазначений документ сам собою не підтверджує відсутності в позивача будь-яких доходів, грошових заощаджень, коштів на банківських або депозитних рахунках, рухомого чи нерухомого майна.
З довідки органу Пенсійного фонду України вбачається, що позивач отримував пенсію в розмірі 3323 грн щомісячно за період із серпня 2025 року по січень 2026 року включно. Отже, за попередній 2025 календарний рік довідкою підтверджено отримання пенсії лише за 6 місяців у загальному розмірі 19938 грн. Відомостей про розмір пенсії та інших доходів позивача за лютий-липень 2026 року суду не надано, а тому подані документи не дають змоги встановити сукупний річний дохід позивача та достовірно перевірити співвідношення такого доходу із сумою судового збору.
Медичні виписки підтверджують перебування позивача на стаціонарному лікуванні у листопаді 2025 року та березні 2026 року і проведення оперативного лікування з приводу катаракти обох очей. Проте ці документи не містять відомостей про вартість лікування, придбання лікарських засобів, понесені позивачем витрати або необхідність подальшого вартісного лікування. Тому сам факт перенесених операцій без підтвердження відповідних витрат не свідчить про неможливість сплатити судовий збір.
Рішенням суду від 08.09.2025 підтверджено, що дружину позивача призначено опікуном її повнолітньої недієздатної онуки. Водночас це рішення не містить відомостей про те, що підопічна перебуває на утриманні саме позивача, про розмір витрат позивача на її утримання, доходи підопічної, призначені їй соціальні виплати, а також про доходи чи майновий стан її опікуна. Отже, наведене рішення підтверджує факт установлення опіки, проте саме собою не доводить наявності у позивача такого фінансового навантаження, яке унеможливлювало б сплату судового збору.
Інших доказів, зокрема відомостей про наявні у позивача банківські та депозитні рахунки і залишки коштів на них, належне йому рухоме та нерухоме майно, цінні папери, склад сім`ї, сукупні сімейні доходи, обов`язкові щомісячні витрати, заборгованість чи інші обставини, які давали б змогу всебічно оцінити його майновий стан, суду не надано.
У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Сплата судового збору за подання заяв до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст.55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння судового збору визначені Законом України «Про судовий збір», відповідно до положень якого за подання до суду позовної заяви фізичною особою майнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вартість квартири АДРЕСА_1 представником позивача визначена в розмірі 556689,69 грн. Оскільки в позовній заяві ставиться вимога про визнання права власності на 67/100 частини квартири, то відповідно і вартість його частки складає 372982,09 грн, а тому сплаті підлягає судовий збір на суму 3729,82 грн.
Враховую, що зазначений розмір судового збору перевищує розмір пенсії позивача, яку він отримував станом на січень 2026 року, водночас невисокий поточний дохід не може автоматично ототожнюватися з об`єктивною неможливістю сплатити судовий збір без оцінки інших складових майнового стану особи.
Надані адвокатом документи підтверджують окремі обставини щодо доходу, стану здоров`я та сімейного становища позивача, однак у своїй сукупності не доводять, що його майновий стан об`єктивно унеможливлює сплату судового збору або що сплата збору покладе на нього надмірний тягар і позбавить можливості задовольняти основні життєві потреби.
Звільнення від сплати судового збору не може ґрунтуватися на припущеннях щодо майнового стану особи. Обов`язок довести наявність підстав для застосування такого процесуального винятку покладається на заявника, однак належних і достатніх доказів на підтвердження заявленого клопотання позивачем не надано.
Таким чином поданий позов не відвідає вимогам, визначених у ч.4 ст.177 ЦПК України, у зв`язку з несплатою судового збору, що є підставою для залишення його без руху на підставі ч.1 ст.185 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 260 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Залишити без руху дану заяву, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що в разі невиконання даної ухвали, заява буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст.185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Літвин