Справа № 358/1051/26 Провадження № 2-о/358/81/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебединець Г.С.
секретар судового засідання Ведмеденко І.В.
за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Орло Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Богуславської міської ради Обухівського району Київської області про встановлення факту постійного проживання, -
В С Т А Н О В И В:
В червні 2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт його постійного проживання на території посиленого радіоекологічного контролю в період із 26 квітня 1986 року по 08 лютого 1989 року за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що він є громадянином, який постійно проживав або постійно працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого Київською облдержадміністрацією від 04.10.1993. Для звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідним є підтвердження факту його проживання в м.Богуслав у зазначений вище період, оскільки підтвердження його реєстрації відсутні. Таким чином встановлення даного факту має для нього юридичне значення.
В судовому засіданні заявник та його представник - адвокат Орло Ю.В. підтримали вимоги заяви, з підстав у ній зазначених, та просили задовольнити.
В судове засідання представник заінтересованої особи - Виконавчого комітету Богуславської міської ради Обухівського району Київської області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності із винесенням рішення на розсуд суду.
З урахуванням думки учасників судого розгляду та положень ст.223 ЦПК України, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.
Суд, вислухав доводи заявника, його представника, показання свідків, дослідив матеріали справи, повно і всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до положень ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правилами ст. 315 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз`яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 02.06.1971 РАГС м. Богуслава в Київській області та копії паспорту серія НОМЕР_3 - заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Богуслав. - а.с.5-6, 8.
Згідно копії свідоцтва про неповну середню освіту № НОМЕР_4 ОСОБА_1 у 1986 році закінчив навчання у Богуславській середній школі №3. - а.с.9.
Згідно довідки ОЗО БНВО «Ліцей № 3- Мала академія наук» Богуславської міської ради Київської області №02.1-14/284 від 01 червня 2026 року ОСОБА_1 з 01.09.1978 року по 10.06.1986 рік навчався у Богуславській середній школі №3. У класних журналах значиться адреса проживання: АДРЕСА_1 . - а.с.10, 11-19.
Згідно копії диплому серії НОМЕР_5 , виданого 28.08.1990 Богуславським педагогічним училищем Київської області ОСОБА_1 навчався в даному закладі освіти з 1986 по 1990 за спеціальністю «Музичне виховання» та йому було присвоєно відповідну кваліфікацію. - а.с.20.
Згідно довідки КЗ КОР «Богуславський гуманітарний фаховий коледж ім. І.С. Нечуя-Левицького» від 06.04.2026 року заявник ОСОБА_1 навчався в Богуславському педагогічному училищі з 01.09.1986 року по 28.06.1990 року на денній формі навчання. - а.с.21.
Згідно акту про проживання від 29.05.2026 - заявник ОСОБА_1 у період із 01.09.1978 року по 08.02.1989 року проживав у АДРЕСА_1 , що підтвердили комісії сусіди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - а.с.24.
Заявник ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони постійного радіоекологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого Київською облдержадміністрацією від 04 жовтня 1993 року. - а.с.22.
Із копії паспорту матері заявника вбачається, що із 29.09.1971 року ОСОБА_4 зареєстрована по АДРЕСА_1 . - а.с. 23.
В судовому засіданні факт постійного проживання заявника на території посиленого радіоекологічного контролю в період із 26 квітня 1986 року по 08 лютого 1989 року за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердили, також, під присягою свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були присутні під час складання депутатом Богуславської міської ради О.Мороз акту про проживання від 29.05.2026.
Вказані покази свідків узгоджуються з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, тому суд не має підстав ставити їх під сумнів.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» м. Богуслав, Київської області належить до зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4.
Особи, які проживали або працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають право на пільги і компенсації, встановлені законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно положень ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, категорія 4.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Згідно п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 р. посвідчення потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 24.10.2019 у справі № 152/651/17, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а. від 18.06.2020 у справі № 404/5266/16-а (2-а/404/29/17), від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17 та інших виснував, що «...єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення. самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи...».
У пункті 30 постанови від 26.07.2023 у справі № 460/2589/20 Верховний Суд також констатував, що Законом № 796-ХІІ та Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 передбачено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18) також зазначалось, що «...право на пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №500/8031/21.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а заяву такою, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлений факт того, що заявник ОСОБА_1 дійсно проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю в період з 26 квітня 1986 року по 08 лютого 1989 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки є підставою для реалізації права відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на звернення до відповідних органів ПФУ для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.
Керуючись ст. 18, 76-81, 229, 247, 263-265, 293-294, 315-316, 352, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживав на території посиленого радіоекологічного контролю у період із 26 квітня 1986 року по 08 лютого 1989 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець