справа № 566/465/26
провадження № 2-а/566/10/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
у складі:
одноособово - головуючого судді Лободзінського А.С.,
за участі секретаря судового засідання Подолець Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати, як незаконну постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2025 № 1/829, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що його двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне й те ж адміністративне правопорушення. Так, оскаржуваною постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2025 № 1/829 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09-00 год 19.03.2025 по повістці № 2898668 для уточнення даних. Крім цього, постановою, винесеною в електронній формі за №R32860 від 23.08.2025 його, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, також за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те ж саме правопорушення із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу.
З урахуванням наведених у відповіді на відзив додаткових пояснень, позивач стверджує, що обидві постанови стосуються одного й того ж правопорушення, у зв`язку з чим порушено передбачений ст.61 Конституції України принцим неприпустимості подвійного притягнення до одного й того ж виду юридичної відповідальності за одне й те ж порушення.
30.04.2026 від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому суб`єкт владних повноважень проти позову заперечував, посилаючись на те, що прийняття двох постанов у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , хоча й стосується однієї і тієї ж події адміністративного правопорушення, однак є наслідком дій самого позивача, який відповідно до положень ст.279-9 КУпАП двічі подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 , спочатку у письмовій, а потім в електронній формі, заяви про згоду на його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Оскільки технічні особливості функціонування АІКС "Оберіг" не передбачають можливості синхронізації відомостей про притягнення осіб до адміністративної відповідальності в електронній формі з паперовою формою провадження у справах про адміністративні правопорушення, то в ситуації, що склалася, а саме коли сам позивач подав дві заяви про згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідач вказує на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , у задоволенні позову просив відмовити.
Сторони та їхні представники, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду у судове засідання не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності ( а.с. 60,64) Від відповідача відомостей про причини неявки до суду не надійшло.
За такких обставин, відповідно до положень п.1 ч.3 ст.205 КАС України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів ( доказів).
Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Так, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2025 року № 1/829 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09-00 год. 19.03.2025 по повістці № 2898668 для уточнення даних. Підставою для прийняття цієї постанови слугувала заява ОСОБА_1 , яку подано ним до ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ст. 279-9 КУпАП і в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення правил військового обліку. ( а.с.46) Вказана заява ОСОБА_2 подана відповідачу у письмовій формі та зареєстрована 21.08.2025 за вхідним № 27740.
Тобто позивач визнав, що мала місце подія порушення ним правил військового обліку, а саме неявка до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09-00 год 19.03.2025 по повістці № 2898668 для уточнення даних та погодився на притяггнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1КУпАП, з приводу чого 22.08.2025 відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 й було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення , яка є предметом судового спору у цій справі.
Крім цього, порушення ОСОБА_1 правил військового обліку підтверджується долученими до відзиву матеріалами. (а.с. 45 зворот, 52 зворот, 53)
З урахуванням наведених обставин, слід дійти висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2025 відповідає, як фактичним обставинам вчинення ОСОБА_1 порушення правил військового обліку (а саме неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09-00 год 19.03.2025 по повістці № 2898668 для уточнення даних), так і за своєю формою і змістом відповідає положенням ст.ст. 279;279-9; 280; 283 КУпАП та є законною.
При цьому зазначена постанова є першою, яка винесена у часі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, позаяк постанову суб`єкта владних повноважень у електронній формі за ч.3 ст.210-1 КУпАП №R32860 винесено пізніше, а саме 24.08.2025. Проте цю постанову позивач не оскаржує і вона не входить до предмета судового розгляду у цій справі.
Щодо недопустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (ст.61 Конституції України), суд відмічає, що вірогідність порушення вказаного Конституційного принципу слідує саме з постанови в електронній формі, яка була прийнятя начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 пізніше, а саме 24.08.2025 №R32860.
Таким чином, враховуючи, що оскаржувана постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2025 № 1/829 є законною та прийнята відповідачем у часі раніше, ніж постанова в електронній формі від 24.08.2025, то юридичних підстав для скасування оскаржуваної постанови, суд не вбачає.
Вирішуючи зазначений адміністративний спір, суд виходить з положень ч.2 ст.9 КАС України, згідно з якою суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як видно із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, до предмету судового розгляду у цій адміністративній справі не входить законність (протиправність) постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.08.2025 № R32860 в електронній формі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Тобто, спір між позивачем і відповідачем з приводу постанови в електронній формі за № R32860 від 24.08.2025 в межах цієї справи відсутній, у зв`язку з чим не вбачається підстав для виходу за межі позовних вимог.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
При вирішенні цього адміністративного спору суд враховує, що імперативне правило, яке передбачене ч.2 ст. 77 КАС України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень по доказуванню правомірності прийнятого ним рішення, не звільняє позивача від обов`язку також доводити ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог.
Як встановлено в суді, оскаржувана позивачем постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.08.2025 року № 1/829, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП., прийнята з дотриманням вимог ст.ст.279-9, 280 КУпАП на підставі об`єктивно встановлених обставин справи, якими підтверджується вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, і є законною. Будь-яких належних і допустимих доказів про протилежне позивачем до суду не подано.
Таким чином, аналіз досліджених в суді доказів дає підстави для висновку, що доводи відповідача є переконливими і підтверджують обставини, наведені у відзиві, на які відповідач посилається у якості заперечень проти позову. Це у свою чергу підтверджує відображені в оскаржуваній постанові факти вчинення ОСОБА_1 порушень правил військового обліку за що його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.3 ст.210-1 КУпАП.
З урахуванням вищенаведеного у сукупності, суд висновує, що відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_4 доведено законність винесення відносно ОСОБА_1 оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим, підстав для її скасування немає. А тому, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 251,268, 279-9, 280, 283 КУпАП, ст.286 КАС України,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення, а учасниками розгляду справи, які були відсутні на проголошенні судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.
Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року.
Суддя
А.С. Лободзінський