ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року м. Львів Справа № 260/10323/25 пров. № А/857/18755/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року, головуючий суддя - Плеханова З.Б., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене протоколом від 28.10.2025 року №43, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов`язати Комісію з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він здійснює догляд за хворим родичем ІІ лінії споріднення, а саме рідним братом батька дружини, ОСОБА_2 , а тому має право на відстрочку на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви були надані копії документів, серед яких були надані медичні документи, які підтверджують хворобу ОСОБА_2 , а також те, що він потребує необхідності постійного стороннього догляду, проживає разом з позивачем. Долучені до заяви документи належним чином підтверджують його право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позову, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , та має статус військовозобов`язаного.
08 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якій зазначив, що він є особою, яка на підставі абзацу (за наявності) - пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. На підставі викладеного просив розглянути його заяву та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Про результати розгляду заяви та прийняте рішення просив повідомити йому письмово за адресою, що зазначена у заяві.
До вказаної заяви, позивачем були долучені, наступні документи:
- Копію паспорт ОСОБА_1 ;
- Копію ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ;
- Копію паспорту ОСОБА_3 ;
- Копію ідентифікаційного коду ОСОБА_3 ;
- Копію свідоцтва про шлюб (про одруження) від 07.05.2005 року;
- Копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 ;
- Копію довідки Відділу реєстрації актів громадянського стану;
- Копію свідоцтва про розірвання шлюбу від 17.05.1995 року;
- Копію довідки до акту МСЕК ОСОБА_2 ;
- Копію довідки про отримання допомоги Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради;
- Копію висновку ЛКК № 45/1 від 14.04.2025 року;
- Копію військового квитку НОМЕР_1 ;
- Копію договору про надання правової допомоги № 567 від 12.09.2025 року;
- Ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 ;
- Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно Довідки до акту огляду МСЕК №457432, ОСОБА_2 має ІІ групу загального захворювання, йому протипоказана робота у звичайних виробничих умовах та рекомендовано проходити лікування у лікаря психіатра.
Відповідно до Висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І та ІІ групи в наслідок психічного розладу № 45/1 від 14.04.2025 року, вбачається, що хворий ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу та проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Довідкою про отримання допомоги, яка видана Департаментом соціальної політики Ужгородської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 отримує щомісячно грошову допомогу як особа, що проживає разом з ОСОБА_2 , як з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу та яка за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду за нею
Відповідно до Повідомлення №23895 від 28.10.2025 року вбачається:
Комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто Вашу заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від 28 жовтня 2025 р. № 43 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що Ви підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.
Причини відмови - надання документів на підставі яких у військовозобов`язаного не виникає право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а саме надання документів по догляду за особою не передбаченою п. 9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всупереч вимогам пункту 9 частини першої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. №560 (зі змінами). Перелік підстав за яких у військовозобов`язаного виникає право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно п.9, ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чітко визначений.
Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.»
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було правомірно відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з тим, що позивач не надав документів на підставі яких у нього виникало б право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає та встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) в редакції на час виникнення спірних відносин.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 8 статті 23 Закону №3543-XII).
Згідно з частиною 9 статті 23 Закону №3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок №560), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Згідно з пунктом 58-1 Порядку №560 військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка).
Пунктом 60 Порядку №560 встановлено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
В додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону №3543-XII, зокрема право на відстрочку відповідно до пункту 9 частини 1 цієї статті підтверджується: для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім`ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім`ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Як приписи Закону № 3543-XII, так і Порядку № 560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов`язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, Порядком №560 визначено чіткий алгоритм вчинення дій військовозобов`язаним та прийняття рішень територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Судом встановлено, що позивач у заяві про надання йому відстрочки посилався на те, що він здійснює догляд за хворим родичем ІІ лінії споріднення, а саме рідним братом батька дружини, У зв`язку з чим він має право на відстрочку на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Рідний брат батька дружини не є членом сім`ї фізичної особи другого ступеня спорідненості, відтак доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 має право на відстрочку від мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є безпідставними.
За таких обставин, за наданими відповідачу документами позивач не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, а також пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі №260/10323/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич