ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
10 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/19568/24 пров. № А/857/41960/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Качмара В. Я.
суддів - Мандзія О. П.
Онишкевича Т. В.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування актів службового розслідування, наказів та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування актів службового розслідування, наказів та стягнення коштів задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункти 3.1, 3.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 3958 від 08.07.2024 року в частині припинення виплати солдату ОСОБА_3 грошового забезпечення з 17.05.2024, та додаткової винагороди з травня місяця 2024 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Так, за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частин першої та другої статті 7 КАС, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений у статті 6 КАС принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимогст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Судом апеляційної інстанції враховано, що механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ КАС.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 299 КАС обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій він не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та/або обов`язки.
З аналізу наведеної норми вбачається, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила частини другої статті 299 КАС передбачають обов`язок, а не право суду, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень.
Із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах.
З матеріалів справи слідує, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції 25 квітня 2025 року, копію якого скаржник отримав через електронний кабінет 25 квітня 2025 року. Апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції лише 24 липня 2026 року, тобто після спливу річного строку з дня ухвалення судового рішення.
Судом апеляційної інстанції не встановлено наявності передбачених частиною другою статті 299 КАС застережень.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про застосування правових наслідків, передбачених статтею 299 КАС.
Керуючись статтями 299, 321, 325, 329, 331 КАС, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі № 380/19568/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. П. Мандзій
Т. В. Онишкевич