Судові рішення

Постанова № 138875148 у справі № 500/1793/21 від 10.08.2026

Постанова від 10.08.2026 в адміністративній справі № 500/1793/21 (категорія «Осіб, звільнених з публічної служби»). Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд, суддя Гудим Любомир Ярославович.

Справа№ 500/1793/21
СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
СуддяГудим Любомир Ярославович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб, звільнених з публічної служби
Дата ухвалення10.08.2026
Надійшло до реєстру11.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138875148

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Львів Справа № 500/1793/21 пров. № А/857/36848/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення, головуючий суддя - Мірінович У.А., постановлена у м. Тернопіль, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із 01.04.2019 року, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у оновленій довідці №22/6-1116 від 23.02.2021 року Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року з врахуванням як основних так і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та здійсненні виплати за перерахованої пенсії, з урахуванням виплачених сум; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року згідно оновленої довідки від №22/6-1116 від 23.02.2021 року Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим спеціальним званням, надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та провести виплати за перерахованої пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Позивачем подано заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області перерахованої, але не виплаченої суми доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку у розмірі 173138,17 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що відповідачем протягом тривалого терміну не виконується судове рішення, яке набрало законної сили.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено; змінено спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 у справі №500/1793/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати до пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2021 року, що становить 173138 (сто сімдесят три тисячі сто тридцять вісім) гривень 17 копійок.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ГУПФУ в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що сума пенсії, донарахована на виконання вказаного судового рішення, за період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року становить 174102,22 грн, виплата якої здійснюється у порядку, передбаченому Постановою №821.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд попередньої інстанції виходив з того, що відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії за період за період з квітня 2019 року по червень 2021 року, що становить 173138,17 грн, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року № 4094-ІХ, який набрав чинності 19.12.2024 року, внесені зміни до Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Також Законом № 4094-ІХ Кодекс адміністративного судочинства України доповнений статтями 382-1 - 382-3.

На підставі частини дев`ятої статті 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

На переконання апеляційного суду, аналіз зазначених змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом №4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень.

Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення суду відповідачем було лише нараховано суму пенсії, яка складає 173138,17 грн.

Проте, ця заборгованість до теперішнього часу позивачу не виплачена, тобто рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі з огляду на неналежне фінансування державою відповідних витрат, що істотно ускладнює виконання судового рішення.

Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду на стягнення.

У аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 року у справі №380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника. При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року з питань зміни способу та порядку виконання судового рішення у справі №500/1793/21 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.07.2026 Ухвала № 138165611 Восьмий апеляційний адміністративний суд
09.06.2026 Ухвала № 137233139 Тернопільський окружний адміністративний суд
25.05.2026 Ухвала № 136799849 без тексту Тернопільський окружний адміністративний суд
12.05.2021 Рішення № 96898677 без тексту Тернопільський окружний адміністративний суд
12.04.2021 Ухвала № 96176198 без тексту Тернопільський окружний адміністративний суд