Справа № 211/6508/21
Провадження № 2-п/211/63/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Н.О. Сарат.,
секретаря судового засідання С.М. Зоріної,
за участі представника позивача Демченко К.С.
відповідача ОСОБА_1 по ВКЗ
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.02.2022 року по справі № 211/6508/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване опалення та гаряче водопостачання,-
встановив:
відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.02.2022 року по справі № 211/6508/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване опалення та гаряче водопостачання.
Заявник посилаючись на те, що йому не було відомо про слухання справи, повісток суду він не отримував, тому просить скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 заперечував проти скасування заочного рішення, так як відповідачем не надано доказів, він був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Підстав для застосування строку позовної давності немає, так як діяв закон його було подовжено з початку Ковіду, а тому строки не порушені.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав заяву, просив скасувати заочне рішення так як відповідач не отримував повістки суду та застосувати строк позовної давності.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та заяву, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
Судом встановлено, що заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.02.2022 року по справі № 211/6508/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване опалення та гаряче водопостачання позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа» ідентифікаційний код 03342184, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, заборгованість за період з 01.10.2017 року по 01.07.2021 року по оплаті за послуги з централізованого опалення у розмірі 22350 ( двадцять дві тисячі триста п`ятдесят ) гривень 32 коп. та стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа» ідентифікаційний код 03342184, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, судовий збір в сумі 2270 ( дві тисячі двісті сімдесят ) гривні 00 коп., тобто по 567 ( п`ятсот шістдесят сім) гривень 50 коп. з кожного.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач у заяві про скасування судового рішення, як на підставу для скасування заочного рішення, посилається на те, що він не отримував виклики суду та не знав про існування справи.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не містить заперечень проти вимог позивача, які б спростовували висновок суду та посилання на докази, якими б ці заперечення обґрунтовувалися.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Крім того, немає підстав для застосування строку позовної давності оскільки заборгованість стягнуто за період з 01.10.2017 року по 01.07.2021 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із наступними змінами і доповненнями) установлено з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин, дію якого неодноразово продовжено (у тому числі, і станом на час звернення позивача з позовом до суду й на час ухвалення заочного рішення суду).
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID- 19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1.
Закону України «Про торгово-промислові палати»). 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.
У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі 679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.
За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.
(Дана позиція викладена в Постанові Дніпровського апеляційного суду від 05.07.2023 по справі №214/1412/22).
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 284, 287, 288 ЦПК України, суд-
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.02.2022 року по справі № 211/6508/21 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване опалення та гаряче водопостачання - відмовити.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, до Дніпровського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.08.2026 року о 14-40 год.
Суддя: Н. О. Сарат