Номер провадження 2-о/201/393/2026
ЄУН 201/11554/26
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
07 серпня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді Давидовської Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю,
встановив:
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю.
Згідно з ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Як на тому наголошено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК України. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Отже, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, заява про встановлення факту, що має юридичне значення повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.
За наслідками дослідження матеріалів заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно ст. 318 ЦПК України, при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт а також докази, що підтверджують факт.
Представник заявниці зазначає, що встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно заявниці для реалізації прав передбачених законодавством України у сфері соціального захисту військовослужбовців.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно положень ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників справі.
Таким чином, встановлення вказаного факту впливатиме також на права й обов`язки інших осіб, не зазначених заявницею у статусі заінтересованих осіб, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про відсутність у даній справі інших заінтересованих осіб, відсутність спору про право та вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Заявниці необхідно зазначити всіх осіб, які належать до складу сім`ї військовослужбовця та залучити їх до участі у справі як заінтересованих осіб, якщо таких немає - надати докази їх відсутності.
Крім того, для встановлення факту проживання однією сім`єю, необхідною умовою є встановлення факту не перебування цих осіб у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі. Перебування чоловіка і жінки у зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з іншою особою.
Однак, заявницею доказів на підтвердження того, що ні вона, ні ОСОБА_3 , у вказаний в заяві період спільного проживання, не перебували в інших шлюбах, до позовної заяви не додано.
У постанові від 26 вересня 2018 року Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що відповідно до ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
При цьому, наявність чи відсутність факту постійного проживання разом із військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу може вплинути як на право щодо отримання одноразової грошової допомоги у певному розмірі, так і оформлення спадщини.
Таким чином, суд позбавлений можливості дійти висновку про відсутність у даній справі інших заінтересованих осіб та вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Окрім того, до матеріалів заяви не додано доказів звернення заявниці до компетентних органів з метою вирішення даного питання в досудовому порядку та відмови компетентних органів у виплаті одноразової грошової допомоги, тощо, що є підставою для звернення до суду.
Водночас, суд зауважує, що в порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України, заявником не надано доказів, які б підтверджували факт спільного проживання, зокрема, ведення спільного побуту та наявності взаємних прав і обов`язків, якими можуть бути: докази наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна, спільна участь в утриманні житла, його ремонт (квитанції, чеки, правовстановлюючі документи про право власності).
Також заявник не надала доказів, які б підтверджували спільні фінансові операції й реальності сімейних відносин в цей період.
Факт, який просить встановити заявниця, не є безспірним та потребує доказування.
Поруч із зазначеним, заявниці також потрібно надати суду відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).
З огляду на викладене, зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків - сім днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 293, 294, 317, 318 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю залишити без руху.
Надати заявнику строк на усунення недоліків в заяві, який не перевищує сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків заява буде вважатись не поданою і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.В. Давидовська