ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8185/26 Справа № 215/6378/24 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко Ю. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Красвітна Т. П.
УХВАЛА
10 серпня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Красвітної Т.П., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконною бездіяльності при отриманні скарги від 19.08.2024 щодо безпідставного невиконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. № 58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5, зобов`язання укласти трудовий договір і виконувати умови п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, які підлягають державному соціальному страхуванню, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у місті Кривому Розі ради про визнання незаконною бездіяльності при отриманні скарги від 19.98.2024 щодо безпідставного невиконання наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. № 58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. № 259/34/5, зобов`язання укласти трудовий договір і виконувати умови п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, які підлягають державному соціальному страхуванню, роз`яснивши, що він має право звернутися з відповідним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На зазначену вище ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 04.06.2026.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 рокузалишено без рух для сплати судового збору у розмірі 665,60 грн.
На виконання вимог суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав заяву про відкриття провадження по справі після усунення недоліків. Заява обґрунтована тим, що п. 3 ч. 2 ст. 3 ЗУ Про судовий збір», суд тлумачить на власний розсуд, що на думку апелянта суперечить його точному змісту. Посилається на те, що у справі відсутні процесуальні документи, які свідчать про з`ясування суддею обставин щодо відсутності у заявника відповідних пільг та належного майнового положення. Також зазначає, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року перевищує 5% розміру річного доходу апелянта, що становить 1272,00 грн, та суддя не бере до уваги, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, тому позивач просить звільнити його від сплати судового збору по даній справі.
Для підтвердження свого майнового стану до заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків додано копію довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06 лютого 2026 року виданої ОСОБА_1 , за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачафізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону УкраїниПро судовий збір дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддярівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору, додано копію довідки з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.02.2026 виданої ОСОБА_1 , за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, складає 25 570,00 грн., що є недостатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, адже з цієї довідки не вбачається, що розмір судового збору (665,60 грн.) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік (2025 рік), у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити скаржнику строк, раніше установлений судом (ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2026 року) для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору у розмірі 665 гривні 60 копійок) на десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 185, 356 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року, надавши десять днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута апелянту.
Суддя Т.П.Красвітна