Єдиний унікальний номер 205/9761/26
Номер провадження2-а/205/154/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Курбанова Н. М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом, -
ВСТАНОВИВ:
31 липня 2026 року представник позивача - Спариш Т. В., через систему «Електронний суд», подала до суду вказаний адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом.
Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, доходжу висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Однак, позивачем та його представником у тексті позовної заяви визначено процесуальний статус ІНФОРМАЦІЯ_2 як «заявник» та представника Спариш Т. В. як «представник заявника», що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 46 КАС України.
Так, загальні вимоги до позовної заяви визначено нормами статей 160-161 КАС України, спеціальні вимоги встановлені ст. 283-2 КАС України.
Відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Положеннями ЗУ «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
При цьому, ЗУ «Про судовий збір» не передбачає пільги ТЦК та СП щодо сплати судового збору ні за суб`єктною ознакою позивача, ні за категорією спору (предметом позову).
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3328 гривень.
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, сплачується судовий збір, що становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву до суду.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, виходячи з розрахунку 3328 грн.*0,8.
Суд зазначає, що позивач не має статусу юридичної особи, власного балансу та розрахункових рахунків, отже відповідна сума судового збору має бути сплачена відповідним органом, якому підпорядковується позивач, у даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач 28.07.2026 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з доповідною запискою про сплату судового збору, однак не дочекавшись відповіді на відповідної квитанції на підтвердження сплати судового збору, вже 30.07.2026 представник позивача сформувала та подала до суду даний адміністративний позов.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору і з цього приводу суддя зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій для відстрочення від сплати позивачем судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Однак позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодного належного обґрунтування, а також доказів на підтвердження майнового стану позивача, особливо зважаючи на те, що станом на час звернення до суду не було отримано відмову від ІНФОРМАЦІЯ_4 у сплаті судового збору на підставі поданої доповідної записки від 28.07.2026.
За таких обставин клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі та надати докази його сплати.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283-2 КАС України, позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинен містити, серед іншого докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень ст. 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
За змістом ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками ані в електронному виді у разі підтвердження наявності у нього зареєстрованого електронного кабінета, ані у паперовому виді листом з описом вкладення.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст. 169 КАС України)
Відповідно до ч. 3 ст. 283-2 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд залишає позов без руху та надає позивачу строк, але не більше ніж 10 днів, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким чином, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 161, 283-2 цього Кодексу, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст.ст. 94, 123, 160, 161, 169, 283-2, 286, 294 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Адміністративну позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом - залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення копії ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. М. Курбанова
.