Справа № 953/3303/26
Провадження № 2/947/4633/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2026 року м.Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі: головуючого судді Мальованого В.О., за участю секретаря судового засідання Кочіашвілі А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
19.03.2026 року до Київського районного суду м.Одеси за визначеною підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Свої вимоги мотивував тим, що між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 16 жовтня 2025 року було укладено договір позики у письмовій формі, за яким позикодавцем було передано відповідачу у позику строком до 31 грудня 2025 року грошові кошти у 550 000,00 грн. Кошти були передані позичальникові шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника у повному обсязі. Відповідач у визначений договором строк обов`язок із повернення коштів не виконав і заборгованість за договором становить 550 000,00 грн. За таких обставин позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом. Ухвалою судді від 13.05.2026 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання . Ухвалою суду від 08.07.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Позивач у судове засідання, призначене на 10.08.2026 року не з`явився, про час та місце його проведення сповіщений належним чином; від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав. Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, не з`явився, про час та місце їх проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача. На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку. Правовідносини по справі є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним Кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Судом встановлено що, 16 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики у письмовій формі, за яким позикодавець надав позичальнику строком до 31 грудня 2025 року грошові кошти у 550 000,00 грн., що підтверджується копією договору позики. Так, відповідно до п. 1 Договору ОСОБА_1 було передано ОСОБА_3 у позику строком до 31 грудня 2025 року грошові кошти у 550 000,00 грн. Згідно п. 2 Договору позики від 16 жовтня 2025 року кошти були передані ОСОБА_2 шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією банка АБ «УКРГАЗБАНК» № 5350736882269312 від 16.10.2025. Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Суд приймає Договір позики від 16 жовтня 2025 року та платіжну інструкцію банку АБ «УКРГАЗБАНК» № 5350736882269312 від 16.10.2025 в якості належного та допустимого доказу виникнення боргового зобов`язання. Таким чином, судом достовірно встановлено той факт, що ОСОБА_2 отримав за договором позики від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 550 000,00 грн.. Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Як вбачається зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно зі ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідачем під час розгляду справи в розумінні вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодного доказу в спростування вищевказаних обставин і доводів позивача, як і доказів на підтвердження повернення позики . На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми боргу за Договором позики від 16 жовтня 2025 у розмірі 550 000,00 грн. У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України підлягають судові витрати зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 4400,00 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 533, 536, 611, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 76-81, 247, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 16.10.2025 року у сумі 550 000 ( п`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок та витрати зі сплати судового збору в сумі 4400 ( чотири тисячі чотириста) гривень 00 копійок. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 10.08.2026 року.
Суддя: В. О. Мальований