Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 483/1382/25
Провадження № 2-о/945/35/26
Ухвала
Іменем України
11 серпня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., присяжних: Чепіженко Н.Є., Ткачук А.А., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Очаківської міської ради; про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна,
встановив:
У проваджені Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває заява ОСОБА_1 про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що є військовослужбовцем, так як був призваний на військову службу під час мобілізації 19.11.2025.
У зв`язку з цим, на обговорення учасників судового засідання поставлене питання щодо залучення як заінтересованої особи Міністерство оборони України.
У судовому засіданні, яке відбулось 07 серпня 2026 року ОСОБА_1 не заперечував проти залучення як заінтересованої особи Міністерство оборони України.
Представник заінтересованої особи - Орган опіки та піклування Очаківської міської ради Миколаївської області, у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за її відсутності.
Особа, стосовно якої розглядається справа про визнання його недієздатним ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, при цьому його адвокат Онищенко Лідія Вадимівна, яка представляє його інтереси не заперечувала щодо залучення вище зазначеної заінтересованої особи.
За клопотанням заявника у судовому засіданні оголошено перерву до 11.08.2026.
У судове засідання, призначене на 11.08.2026 учасники не з`явились.
Суд дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Стаття 42 ЦПК України встановлює, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
За змістом частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.
На стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих на обґрунтування своїх вимог, а особа, яка бере участь у справі може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.
Неправильне визначення заявником заінтересованої особи або її не зазначення у заяві (окреме провадження) не є підставою для відмови у відкритті провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні донині.
Крім того, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні. Правовий режим загальної мобілізації продовжувався та триває в Україні донині.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, опікуни особи, визнаної судом недієздатною.
Вказані обставини є підставами для звільнення військовослужбовців в Україні від несення військової служби.
Відповідно до п.1 Положення «Про Міністерство оборони України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Згідно з п. 3 вказаного Положення, основними завданнями Міноборони є: п. 1 визначення засад воєнної, військової кадрової та військово-технічної політики у сфері оборони, п. 11 забезпечує проведення мобілізації та демобілізації в Збройних Силах і бере участь у забезпеченні мобілізації та демобілізації в інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України (далі - інші військові формування).
У зв`язку з наведеним суд приходить до висновку, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки Міністерства оборони України, оскільки можливим наслідком ухваленого рішення може бути звільнення ОСОБА_1 з лав ЗСУ.
Керуючись частинами ст. 53, 260, 294 ЦПК України,
постановив:
Залучити до участі у даній справі в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, 6).
Копію ухвали направити учасникам справи, а також заінтересованій особі з копією заяви та доданих до нею документів - Міністерству оборони України.
Заінтересованій особі Міністерству оборони України в разі наявності заперечень проти заяви, надати їх в письмовому вигляді разом з доказами або посиланням на них.
Розгляд справи призначити на 17 вересня 2026 року на 09 годину 35 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.О. Лопіна
Присяжні: А.А. Ткачук
Н.Є. Чепіженко