Справа №203/1423/26
Провадження №2-др/203/26/2026
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
у с т а н о в и в:
1. 16 лютого 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.06.2020 між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого відповідач одержав грошові кошти в сумі 43 000,00 доларів США, зобов`язавшись повернути їх за 12 місяців за умови сплати відсотків за користування коштами у розмірі 3% на місяць. Дотепер відповідач не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за договором позики у сумі 43 000,00 доларів США, заборгованості за відсотками за користування позикою в сумі 15 480,00 доларів США, а також 3% річних у сумі 1 951,47 грн (а.с.а.с. 1 - 4, 55, 56).
2. 13 липня 2026 року судом було ухвалене заочне рішення про часткове задоволення заявленого позову (а.с.а.с. 71, 72).
4. 24 липня 2026 року позивач в особі представника через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
5. Сторони, їхні представники до суду не з`явилися, повідомлялися належним чином.
6. Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
7. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
8. Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
9. За правилами, встановленими частиною 1 статті 127 ЦПК, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
10. Судом встановлено, що позивач одержав копію заочного рішення від 13.07.2026 у власному кабінеті в системі «Електронний суд» 21.07.2026 і звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення протягом п`яти днів після цього. При цьому у позовній заяві позивач задекларував свої майбутні витрати на професійну правничу допомогу.
11. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для поновлення встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК строку.
12. Частиною 1 статті 133 ЦПК визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
13. За приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
14. Судом встановлено, що позивач задекларував судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.
15. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
16. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
17. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
18. Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
19. Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
20. З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
21. Отже, виходячи з положень частини 3 статті 141 ЦПК, ураховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної юридичною компанією роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в суді у сумі 20 000,00 грн є завищеними.
22. Суд зважає на те, що у справі відбулося п`ять судових засідань, у яких представник позивача брав участь в режимі відеоконференції.
23. З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про відшкодування понесених ним під час розгляду справи витрат на правничу допомогу.
24. Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідачки на користь позивача компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
25. Керуючись статтями 131, 141, 246, 258 - 260, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію судових витрат у сумі 5 000,00 гривень.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд додаткового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд додаткового рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Додаткове рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд додаткового рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Католікян