Справа № 638/17185/26
Провадження № 2/638/10517/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на її утримання у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж досягнення позивачем 23 років.
Ухвалою суду від 23 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментівзалишено без руху, оскільки остання не відповідала вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України та надано строк на усунення недоліків позову 10 днів з моменту отримання ухвали.
07.08.2026 до канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, з відміткою про формування документу в системі «Електронний суд» - 06.08.2026.
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 23.07.2026 доставлена до електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 23.07.2026 о 16:37 год.
В позовній заяві позивачем зазначено фактичне місце проживання у Словацький республіці та зазначено електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку судом направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 123, ч.3 ст. 124 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, останнім днем усунення недоліків позовної заяви є 04.08.2026 року, оскільки 02.08.2026 року був вихідним днем.
06.08.2026 позивачем сформовано в системі «Електронний суд» клопотання, яке зареєстрована канцелярією суду 07.08.2026 року.
Згідно змісту ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З точки зору закону поновлення та продовження процесуального строку - це визнання права особи на вчинення певної процесуальної дії після закінчення процесуального строку, якщо його було пропущено з причин, визнаних судом поважними.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Подаючи заяву про усунення недоліків позивач не звернулася до суду з клопотанням про поновлення або продовження пропущеного процесуального строку.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що позивачем не зазначено поважні причини пропуску строку встановлено ухвалою суду від 23.07.2025 року, як і не заявлено клопотання про поновлення або продовження пропущеного строку, при цьому встановлюючи строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів, суддя керувався положеннями ч.2 ст.185 ЦПК України, де зазначений строк встановлений законом як максимально можливий.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки заявником не усунуто недоліки заяви у строки визначені судом та не заявлено клопотання про поновлення пропущених строків або продовження, встановлених судом процесуальних строків.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- визнати неподаною та повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин