Справа № 643/17167/26
Провадження № 2/643/9335/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Осадчий О.В., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Борисової Ірини Миколаївни, звернулась до Салтівського районного суду міста Харкова із позовом, у якому просять:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в порядку поділу майна подружжя.
Перевіривши позовну заяву встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України, з огляду на наступне.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20від 22грудня 1995«Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» №1440 від 10 вересня 2003 року ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Згідно частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
В позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна на момент звернення до суду. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Позивачем надано роздруківку з сайту DIM.RIA, в якій зазначено вартість об`єкта оцінки - 26500 доларів США. Згідно з середнім курсом валют в банках на 05.08.2026 позивач визначає ціну позову як - 593335,00 грн.
Суд не приймає до уваги вказану ціну позову та вважає, що вартість цього майна повинна документально підтверджуватись (технічним паспортом із зазначенням інвентаризаційної оцінки нерухомого майна на день звернення до суду або висновком експерта (суб`єктом оціночної діяльності) про вартість цього майна на день звернення до суду).
Таким чином, враховуючи наведені норми закону, позивачам у своїй позовній заяві необхідно зазначити ціну позову, яка залежить від актуальної оцінки, вартості оспорюваного майна на момент подання даного позову.
Разом з тим до позовної заяви позивачем надано клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання позову, мотивоване тим, що перебуває на соціальному утриманні як біженка, а також посиланням на положення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою передбачена можливість звільнення від сплати судового збору у справах щодо захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.
Ознайомившись зі змістом поданого клопотання та доданими до нього матеріалами, суд доходить такого висновку.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" суду надано право, враховуючи майновий стан сторони, зменшувати розмір судового збору, звільняти від його сплати, розстрочувати чи відстрочувати сплату судового збору, якщо: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Позивачем не надано відомостей про перебування на його утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, відсутня інформація щодо наявності банківських рахунків, руху коштів, банківських вкладів, кредитів, а також інших обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи
Майновий стан фізичної особи не є сталою категорією, може змінюватись з часом, а тому при кожному зверненні до суду із позовом чи скаргою, заявник повинен підтверджувати свій незадовільний майновий стан, що є правовою підставою для звільнення від сплати судового збору, його зменшення, відстрочення чи розстрочення його оплати.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти росії» («Shishkov v. russia»).
Наведені позивачем доводи у своїй сукупності не дають достатніх підстав для звільнення її від сплати судового збору, що узгоджується з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої судові процедури мають бути справедливими та рівними для всіх учасників процесу.
При цьому суд враховує, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком.
Формальне посилання на важке фінансове становище без належного доказового підтвердження не є достатнім для ухвалення рішення про звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору судом не встановлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Як убачається з позовної заяви, позивач заявила вимогу майнового характеру.
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання до суду позовної заяви: - майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, для усунення недоліків даного позову позивачу необхідно:
- зазначити дійсну ціну позову, шляхом визначення вартості майна на момент звернення до суду з позовом (експертна грошова оцінка майна суб`єктом оціночної діяльності);
-надати документ про сплату судового збору в розмірі 1%ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та небільше 5розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пропорційно долі поданих нею вимог;
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків заяви у строк, встановлений судом, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку лише частині визначення розміру судових витрат, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. В іншій частині ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Суддя О.В. Осадчий